ринкова привабливість
Система аналітичних коефіцієнтів
Ринкова привабливість фірми означає рівень довіри до фірми з боку фактичних і потенційних інвесторів, кредиторів, покупців продукції. Це узагальнюючий термін для позначення інвестиційної (в фірму вигідно вкладати гроші на довгостроковій основі) і контрагентські (фірма акуратно виконує свої зобов'язання, а тому з нею можливі довгострокові бізнес-відносини) привабливості фірми.
Прагнення до підвищення ринкової привабливості проявляється в так званій ринкової активності. Це поняття має різні інтерпретації. З позиції компанії, що котируються свої цінні папери на біржі, це комплекс заходів, що сприяють принаймні непогіршення її положення на ринку капіталу в плані динаміки ринкових індикаторів. З позиції інших компаній ринкова активність на увазі контроль за динамікою ринку капіталу, який має на меті виявлення загальноекономічних і галузевих тенденцій, оцінку стану основних конкурентів і (або) компаній, що визначають «погоду» в конкретному секторі виробництва товарів і послуг, формування ефективного інвестиційного портфеля та ін. Тому в розвиненій ринковій економіці переважна кількість компаній в тій чи іншій мірі пов'язано з ринком капіталу. Доцільність спілкування з ринком (в плані мобілізації фінансових ресурсів, в спекулятивних цілях, з позиції оцінки кон'юнктури ринків і т. П.) Оцінюється за результатами аналізу ряду фінансових індикаторів. Охарактеризуємо найбільш значимі з них.
Прибуток (дохід) на акцію (Earnings per Share, EPS) - одна з ключових показників ефективності роботи фірми з позиції її акціонерів, що розраховується співвіднесенням чистого прибутку, доступною до розподілу серед власників звичайних акцій, до середньозваженого числа цих акцій. Саме цей показник в значній мірі впливає на ринкову ціну акцій, оскільки він розрахований на власників звичайних акцій. Зростання цього показника (або принаймні відсутність негативної тенденції) сприяє збільшенню операцій з цінними паперами даної компанії, підвищенню її інвестиційної привабливості. Необхідно підкреслити, що підвищення ціни знаходяться в обігу акцій компанії, природно, не приносить безпосереднього доходу емітенту: разом з тим цей процес супроводжується непрямими доходами, наприклад, зростає дохід від капіталізації, що стимулює діючих акціонерів до реінвестування прибутку в активи компанії; зростає резервний позиковий потенціал компанії, стає можливим розміщувати знову емітуються цінні папери на більш вигідній основі і т. і. B залежності від алгоритму розрахунку можливі два варіанти прибутку на акцію: базова і розбавлений.
Базовий прибуток на акцію (Basic Earnings per Share) - це чистий прибуток фірми, доступна до розподілу серед власників звичайних акцій (т. Е. Прибуток після нарахування дивідендів але привілейованими акціями), поділена на фактичне середньозважене число цих акцій в обігу протягом звітного періоду (т. е, число емітованих акцій, за вирахуванням акцій, викуплених у акціонерів).
Скоригований чистий прибуток на акцію (Diluted Earnings per Share) - це прибуток на акцію, розрахована після разводнения (Dilution). Під розбавлений розуміється коригування чистого прибутку і числа звичайних акцій в разі можливої конвертації всіх конвертованих цінних паперів товариства в звичайні акції і (або) виконання всіх договорів купівлі-продажу власних акцій за ціною нижче їхньої ринкової вартості.
продовження >>>