Моніторинг землетрусів Центральної Туви »Tuva.Asia

Анотація: У статті розглядаються питання моніторингу землетрусів на території Туви. Моніторинг проводиться методом комплексного вивчення геодинаміки та сейсмічності геоблоці шляхом розстановки сейсмічних станцій, настроєних на реєстрацію місцевих і далеких землетрусів. У складі мережі є 5 стаціонарних пунктів: Кизил, Туран, Чадан, Ержей, Самагалтай.

Ключові слова: Центральна Тува, землетрусу, мікросейсморайонування, моніторинг, шагонарскій вузол.

Kuzhuget KS, Mongush SS. S.

Abstract: Article reviews the issues of monitoring the earthquakes in Tuva . Monitoring has been conducted by integrated study of geodynamics and seismicity geoblock by placing seismic stations configured for registration of local and distant earthquakes. As part of the network has five stationary points: Kyzyl, Turan, Chadan, Erzhey, Samagaltai.

Keywords: Central Tuva, earthquakes, microseismic zoning, monitoring, shagonar node

Безперервний моніторинг сейсмічного режиму території Республіки Тива і прилеглих територій проводиться в Центрі моніторингу ендогенних джерел надзвичайних подій (ЦМЕІ НС) при Тувинської інституті комплексного освоєння природних ресурсів Сибірського відділення Російської академії наук (ТІКОПР СО РАН) з 2010 р До цього часу розрізнені дані про що відбулися в Туві землетрусах і відомості про результати проведених досліджень з вивчення сейсмічності території надходили від інститутів академії наук, відомчих учрежде ний, експедицій і окремих дослідників. В даний час в ЦМЕІ НС виконані перші кроки по організації безперервного спостереження, оцінки і реєстрації сейсмічних подій (див .: Лебедєв та ін., 2013; Калуш та ін., 2012; Кужугет, 2012).

По суті ЦМЕІ НС вже працює як спеціалізований програмно-технічний комплекс, який здійснює збір, зберігання і обробку сейсмічної інформації, отриманої від мережі сейсмостанцій. ЦМЕІ НС виконує кілька функцій: контроль за сейсмічною обстановкою на території Республіки Тива і в прилеглих регіонах, оповіщення та обмін сейсмічної інформацією із зацікавленими органами. Функціонально він складається з декількох частин: зв'язок (комунікаційний блок), зберігання даних (серверний блок), блок обробки та інтерпретації сейсмічних даних. Комунікаційний блок відповідає за оперативний збір сейсмічних даних зі станцій. Серверний блок відповідає за повноцінність і доступність сейсмічних даних за тривалий період, необхідних для використання їх як в оперативному режимі, так і в режимі підготовки каталогу.

Основним (базовим) методом комплексного вивчення геодинаміки сейсмічності геоблоці є майданна розстановка сейсмічних станцій (стаціонарна локальна мережа ЦМЕІ НС РТ), налаштована на реєстрацію місцевих, близьких і далеких землетрусів. У складі мережі є 5 стаціонарних пунктів: Кизил, Туран, Чадан, Ержей, Самагалтай. Ефективний радіус контролю сейсмоактивної території з однієї локальної розстановкою становить 100-150 км всередині мережі. При цьому розмір площі самої локальної розстановки становить 350х120 км. Вважається, що при таких параметрах і заданої точності визначення координат епіцентру і глибини гипоцентра на рівні 1-2 км необхідно мати не менше 6 високочутливих цифрових реєстраторів сейсмічних сигналів. Тому, при проведенні сейсмічного моніторингу в Туві ми користуємося даними Алтаї-Саянського філії Геофізичної служби РАН, Центру моніторингу Красноярського НДІ геології і мінеральної сировини і ЦМЕІ НС. Більшою мірою ми користуємося даними, які безпосередньо надходять на наш сервер і обробляються нами на місці. До речі, показання тувинських сейсмостанцій і результати їх обробки істотно не відрізняються від вступників із зазначених вище центрів. Згідно з Угодою про науково-технічне співробітництво велику допомогу за змістом ЦМЕІ НС і його функціонуванню надає інституту Некомерційне партнерство «Екологічний центр раціонального освоєння природних ресурсів» (м Красноярськ).

Відомо, що територія Туви в тектонічному плані оцінюється як регіон з найбільшою сейсмічною активністю в межах великої Алтаї-Саянской складчастої області в координатах: 80 ° -100 ° сх. д., 46 ° -52 ° с. ш. Про це свідчить те, що третина загальної кількості що відбулися землетрусів на зазначеній площі зареєстрована в Туві.

З часу початку роботи ЦМЕІ в період 2010-2013 рр. в Туві стався всього 1759 землетрусів, в тому числі малих, з магнітудою М <4 = тисяча шістсот дев'яносто чотири. Переважна більшість з них розташовано в межах загальної епіцентральной зони двох відбулися в Туві в 2011р за М (s) 6.6 і в 2012 р з М (s) 6.5 землетрусів. Всього афтершоків тут було 1227, в тому числі з М> 4 = 57. Поза епіцентральной зони було 530 сейсмічних подій, в тому числі з параметрами M> 4 = 8.

У просторовому розміщенні слабких землетрусів не спостерігається. Немає також будь-якої закономірності, крім помітних вузлових скупчень таких сейсмособитій в Центральній Туве, що не погоджуються з розривної тектоникой, що виділяється на дрібно- і середньомасштабних геологічних картах.

Одним з них є Шагонарскій вузол. Він відноситься до числа слабоактивних в тектонічному відношенні територій, де сейсмостатіческіе дані зазвичай нечисленні і прояв великих землетрусів малоймовірно. В період 2000-2013 рр. в межах Шагонарского вузла сталося 413 сейсмічних подій, в тому числі з М> 4, -2 (рис. 1). Питання про величину максимально можливого землетрусу в районі не встановлено. Можна тільки відзначити, що в 53 км від центру зазначеного вузла в 2012 р було зафіксовано сейсмічне подія з М = 4. Площа сейсмогенних зони тут близько 1000 км2, вона знаходиться в безпосередній близькості і на південь від Шагонарсого водосховища Саяно-Шушенській ГЕС.

У межах цієї зони не проводилося будь-яких робіт з вивчення характеру деформацій, по виявленню можливих сейсмодіслокацій. Тому, очевидна актуальність проведення тут додаткового геологічного вивчення ділянки по виявленню можливих сейсмодіслокацій попутно з дослідженнями проблем наведеної сейсмічності району водосховища.

Вперше в Туві стурбованість викликало у населення прояв 23 серпня 2002 р землетрусу магнітудою 4,4, епіцентр якого знаходився поблизу водосховища Саяно-Шушенській ГЕС, на південь від м Шагонар. У населених пунктах Ак-Дуруг, Ішті-Хем, Торгалиг спостерігалися дрібні ушкодження у вигляді тріщин на стелях і стін, на печах опалення та ін.

Геологічно район розташований на перетині Унгеш-Тарбаганского і Тебекского тектонічних розломів відповідно південно-західного і північно-східного напрямів. У цьому районі протягом останніх 3-х років було зафіксовано 5 землетрусів з інтенсивністю близько 5 балів, які істотних пошкоджень в житлових будинках і подвір'ях не викликала.

В межах Шагонарского вузла малих землетрусів в період 2001-2012 рр. найбільшу кількість сейсмічних проявів зафіксовано в 2010 р

З рис. 2 видно, що річна кількість землетрусів і їх сумарні магнітуди поступово збільшувалися в зазначений період з 2002 по 2010 р, що передує великому землетрусу 2011-го року. Чи можна розглядати цю ділянку як зона накопичення напружень у вигляді попередніх слабких поштовхів, що провокували великі землетруси 2011-2012 рр. в Каа-Хемському сейсмогенних зоні, розташованій в 250 км від нього на північний схід? Питання актуальне. Шагонарскій вузол і епіцентральним зони каа-Хемского великих землетрусів знаходяться поблизу геоструктури в складі Тебекского, Карахондергейского і Кизильскій тектонічних розломів, які могли надати сполучна вплив на процес розвитку зазначених сейсмічних явищ.

Якщо це так, то можна припустити, що в майбутньому, після прояву великої кількості слабких землетрусів на локальних ділянках, можливі і великі руйнівні сейсмічні події.

Слабкі землетруси, як ми зазначили вище, можуть надати відчутний вплив на освіту дрібних руйнувань в житлових і виробничих приміщеннях. А у випадках, коли споруди знаходяться безпосередньо над епіцентром, можуть позначитися більш згубними. Звідси випливає, що виявлення і картування територій, здавалося б спокійних в сейсмічному відносин, так само важливо, як в сейсмоактивних районах. У цьому плані особливу увагу заслуговує необхідність проведення мікросейсморайонування багатонаселених територій Центральної Туви, де зосереджені і основні цивільно-промислові агломерації республіки.

Список літератури:

Лебедєв, В. І., Ричкова, К. М., Чупікова, С. А., Кужугет, К. С., Бутанаев, Ю. А., Аюнова, О. Д., Монгуш, С. С-С. (2013) сейсмогеологічних і геотермічні дослідження на території Туви // Матеріали VIII міжнародного симпозіуму з фундаментальних і прикладних проблем науки 10-12 вересня 2013, Непряхіної, Челябінська обл. М.: РАН. С. 109-118.

Калуш, Ю. А., Кужугет, К. С., Чупікова, С. А., Монгуш, С. С. (2012) Аналіз сейсмічних подій в Республіки Тива за допомогою геоінформаційних технологій // Геоіформатіка. № 4. С. 64-67.

Кужугет, К. С. (2012) Проблеми моніторингу та прогнозування після великих землетрусів 2011-2012 рр. в Туві // Тези доповідей XVII межд. науково-практичної конф. з проблем захисту населення і територій від НС «Проблеми стійкості функціонування країн і регіонів в умовах криз і катастроф сучасної цивілізації». 22-24 травня 2012 р М.: ФГБУ ВНДІ ГОЧС. С. 39-41.

Дата надходження: 15.01.2014 р

Завантажити файл статті 12-Kuzhuget-Mongush.pdf [657,94 Kb] (cкачиваний: 15)

Бібліографічний опис статті:

Кужугет К. С., Монгуш С.-С. С. Моніторинг землетрусів Центральної Туви [Електронний ресурс] // Нові дослідження Туви. 2014 року, № 1. URL: https://www.tuva.asia/journal/issue_21/6980-kuzhuget-mongush.html (дата звернення: дд.мм.гг.).

До Змісту номери