Інформаційні технології як новий союзний драйвер СОНАР -2050

1. IT-ринок в Білорусії
2. IT-ринок в Росії
3. Заходи підтримки IT-галузі в Росії та Білорусії
4. Частка Росії і Білорусії на глобальному ринку IT-ринку
5. Такі самі проблеми Росії і Білорусії
6. Як перетворити IT-послуги в новий союзний драйвер

Необхідність розвитку національної галузі інформаційних технологій все частіше фігурує в публічних висловлюваннях лідерів Росії і Білорусії як найважливіша державна задача.

Президент Олександр Лукашенко нещодавно заявив про намір перетворити Білорусію в IT-країну і закликав до більш динамічному розвитку співробітництва з Росією з цього напрямку. У Росії тим часом теж робиться ставка на IT-сектор як один із драйверів розвитку суверенної економіки. Володимир Путін визначив формування цифрової економіки як «питання національної безпеки і незалежності Росії». І потрібно сказати, що це не порожні декларації, а позиція, наповнена реальним змістом: різноманітними пільгами, спеціальної інфраструктурою і суттєвими грошовими вливаннями, якими забезпечують Росія і Білорусія цю перспективну галузь сучасної економіки.

Разом з тим варто визнати, що, незважаючи на хорошу динаміку і локальні успіхи, в глобальному масштабі наші країни поки не вносять помітний внесок у світову IT-індустрію ні разом, ні порізно. Втім, і потенціал нашого зростання далеко не вичерпаний, а потенціал зростання союзного навіть ще повноцінно не вивчений і не оцінений.

У цьому дослідженні ми розглядаємо сегмент IT-ринку, що включає в себе IT-послуги і розробку ПО, без урахування апаратної частини і послуг зв'язку. По-перше, тому що IT-послуги є сьогодні найбільш динамічним сегментом світового ринку IT, а частка апаратних засобів в його загальній структурі знижується. По-друге, тому що саме в сегменті послуг наші країни сьогодні можуть заявляти хоч якусь претензію на участь у світовій конкуренції. Виробництвом конкурентного «заліза» ми поки похвалитися не можемо, хоча певні кроки в цьому напрямку сьогодні робляться, особливо в Росії.

IT-ринок в Білорусії

Обсяг всього сектора IT-послуг Білорусі, за даними національної статистики, становить 1120 млн дол. США (2015 г.) Під IT-послугами мається на увазі видання програмного забезпечення, розробка програмного забезпечення та консультування в цій області, обробка даних, діяльність, пов'язана з базами даних.

Загальний обсяг споживання IT-послуг складає 421 млн дол. США в 2015 р (включаючи споживання IT-послуг, розроблених компаніями для власних потреб.) А внутрішнє споживання сучасних IT-послуг (без урахування розробок компаній для власних потреб) значно нижче - 90 млн дол. США у 2015 році. Основними споживачами програмного забезпечення є державні органи і великі приватні компанії, такі як банки, компанії сектору інформаційно-комунікаційних технологій (оператори зв'язку) і т. Д.

Експорт IT-послуг Республіки Білорусь безперервно росте. За 8 років він виріс більш ніж в 5 разів. Експорт комп'ютерних послуг за підсумками 2015 року склав 785 млн дол. США. Крім зростання абсолютних показників, ростуть і відносні показники експорту. Так, частка експорту комп'ютерних послуг в структурі експорту послуг Республіки Білорусь зросла з 1,27% в 2005 році до 9% у 2015 році.

Експорт комп'ютерних послуг за підсумками 2015 року склав 785 млн дол. США (+ 14%). За показником експорту комп'ютерних та інформаційних послуг на душу населення Республіка Білорусь знаходиться серед лідерів - з 5 дол. США / чол в 2005-му до 83 дол. США / чол в 2015-му (+ 13% по відношенню до 2014 року).

Білоруський імпорт же значно поступається за показниками експорту. За підсумками 2015 року він склав 80 млн дол. США.

За даними порталу dev.by, в галузі «Комп'ютерних та інформаційних послуг» налічується понад 971 компанії, з яких державними є тільки 24 (менше 2,5%) від загального числа.

IT-ринок в Росії

У Росії існують різні оцінки обсягу ринку IT, що пов'язано зі швидким розмиванням кордонів ринку, злиттям його окремих сегментів і появою нових. Іноземні аналітики вважають російський ринок в доларах США, але більш адекватної представляється оцінка в національній валюті з урахуванням інфляції. Однак в нашому дослідженні ми все ж наводимо показники в доларах США для адекватного порівняння з вищенаведеними показниками Білорусії. Відповідно до загальноприйнятої класифікації, в Росії до IT-послуг відносять підтримку та інсталяцію (апаратного забезпечення і ПО), навчання і тренінги, системну інтеграцію (і настройка прикладного ПО), IT-консалтинг, розробка ПЗ на замовлення, аутсорсинг.

Обсяг ринку IT-послуг в Росії в 2015 році склав 11,52 млрд доларів США. Нагадаємо, що в цій цифрі не враховується апаратна частина ринку.

Внутрішній російський ринок IT-послуг в 2015 році оцінюється компанією IDC в ​​4,52 млрд доларів США. Як можна помітити, в 2014 році почалося скорочення ринку, що пов'язано з відомими політичними подіями і висновками, зробленими за ними санкціями. Однак знову звернемо увагу, що ринок падав лише в доларовому вираженні, а в рублевому, з урахуванням девальвації, спостерігалося зростання. Основними споживачами IT-послуг в Росії є компанії, що представляють фінансовий, державний і телекомунікаційний сектори. Лідерами за обсягом витрат є фінансові організації, а за темпами зростання - компанії виробничого сектора.

Оцінка експорту російських IT-послуг носить однозначний характер. Як видно з графіка, цей важливий сегмент ринку зростає з кожним роком.

Місцева галузь IT задовольняє потреби російського ринку менш ніж на 25%. З усієї споживаної в Росії продукції всередині країни вироблено програмних продуктів на суму близько 30 млрд рублів (близько 25% програмного забезпечення) і послуг на суму до 120 млрд рублів (близько 80% всіх послуг). У сегменті обладнання практично всі потреби внутрішнього ринку заповнюються за рахунок імпорту.

Експорт IT-послуг на душу населення стабільно зростає.

Заходи підтримки IT-галузі в Росії та Білорусії

Як в Білорусі, так і в Росії останніми роками помітно збільшення державної підтримки IT-галузі. В першу чергу це всілякі фіскальні послаблення і розвиток спеціалізованих технопарків. У Росії на сьогоднішній день діють 60 технопарків і ще 125 знаходяться на стадії проектування. Найвідоміші технопарки Росії - «Сколково» і «Іннополіс».

У «Сколково» створені умови для розвитку технологічних стартапів, причому не тільки в сфері IT, а й по ряду таких напрямків, як біомедичні технології, енергетичні, атомні і космічні. У разі якщо стартап претендента отримує схвалення експертної комісії, він стає резидентом технопарку і отримує ряд пільг: податкових, тарифних, експортних, можливість залучення інвестицій, спрощення найму іноземних працівників і т.д. При «Сколково» діє і приватний науково-дослідний інститут Сколтех. У кластері IT в «Сколково» на сьогоднішній день знаходиться близько 600 учасників, що представляють широку номенклатуру продукції і виробів від систем навігації та ідентифікації осіб до всіляких програмних продуктів.

Іннополіс - це нове місто в республіці Татарстан, аналог Кремнієвої долини, де молодим фахівцям в області IT створені всі умови для життя, навчання і роботи. Місто розрахований на проживання 100 тис. Чоловік, має свій IT-університет, інноваційний центр, лікарні, дитячі сади і т.д. Має статус особливої ​​економічної зони і забезпечує резидентам ряд переваг і пільг: пільгову ставку з податку на прибуток, звільнення від податків на транспорт, майно і землю, знижені страхові внески, спеціальний митний режим та ін.

Крім технопарків, в Росії створюються і інші умови для підтримки галузі. Компанії, які пройшли акредитацію в Мінкомзв'язку (таких в Росії вже понад 7000), отримують можливість платити за зниженими тарифами страхових внесків (14% замість 30%), включати витрати на придбання електронно-обчислювальної техніки до складу матеріальних витрат (для цілей оподаткування прибутку) в розмірі повної вартості такого майна у міру введення його в експлуатацію (без амортизації) і залучати до трудової діяльності в РФ висококваліфікованих іноземних фахівців в спрощеному порядку.

Ще одним важливим напрямком державної підтримки IT-сектора є програма імпортозаміщення ПО в органах влади та місцевого самоврядування. вона регулюється постановою уряду РФ від 16 листопада 2015 р № 1236 «Про встановлення заборони на допуск програмного забезпечення, що відбувається з іноземних держав, з метою здійснення закупівель для забезпечення державних і муніципальних потреб». У ньому встановлено пряму заборону на придбання імпортного ПО, якщо існує його російський аналог з відповідного реєстру ПО (на сьогоднішній день налічує близько 1000 продуктів).

Крім цього, в Росії діє т. Зв. « податок на Google », Тобто припис іноземним компаніям, які продають IТ-контент російським користувачам, реєструватися в системі ФНС і платити ПДВ в розмірі 18%.

У Росії обговорюється введення нових стимулів і пільг для IT-сектора поряд з продовженням діючих. Ведеться дискусія про збереження пільгового тарифу страхових внесків на рівні 14% до 2023 року, хоча спочатку передбачалося поетапне підвищення тарифу до 30%, вже починаючи з 2020 року. Обговорюються пропозиції про підтримку російських IT-експортерів. Серед них пільгове кредитування за ставкою 5% річних, частини витрат, пов'язаних з реєстрацією на зовнішніх ринках інтелектуальної власності російських виробників, запуск програми субсидування витрат IТ-компаній на локалізацію програмних продуктів на ринках зарубіжних країн.

У Білорусії підтримка IT-сектора асоціюється з Парком високих технологій ( ПВТ ). Декрет Президента Республіки Білорусь № 12 «Про Парк високих технологій» був підписаний 22 вересня 2005 року.

До 2020 року компанії-резиденти ПВТ звільняються від сплати податку на прибуток і ПДВ, земельного податку, податку на нерухомість, офшорних зборів, всіх корпоративних податків, митних зборів і ПДВ, обов'язкового продажу іноземної валюти від реалізації товарів, робіт, послуг, пов'язаних з діяльністю в ПВТ. Крім цього, для резидентів ПВТ орендна ставка зменшується на 50%, прибутковий податок працівників обчислюється за ставкою 9%, ставка для сплати податку на доходи, одержувані іноземними юридичними особами, встановлюється на рівні 5%.

На відміну від російських технопарків, правовий режим ПВТ діє на всій території Республіки Білорусь. Тобто бажаючий може зареєструватися в якості резидента і використовувати всі переваги ПВТ незалежно від того, де розміщується офіс його білоруської компанії: від обласного центру до невеликого населеного пункту (хоча 89% «айтішників» працюють в Мінську). 1% від обороту резидентів ПВТ перераховується на потреби самого ПВТ. Чисельність працівників компаній-резидентів ПВТ перевищила 24 тисячі осіб, хоча для того, щоб отримати такий статус, як і в Росії, потрібно пройти процедуру акредитації та довести відповідність ряду вимог. У ПВТ 152 резидента: 62 компанії засновані білоруськими інвесторами, 54 компанії - іноземними інвесторами і 36 є спільними комерційними організаціями.

Частка експорту в загальному обсязі виробництва парку склала 91,5% (у 2006 році цей показник був 46%).

Нещодавно А. Лукашенко анонсував додаткові заходи щодо розвитку галузі. «У найближчому майбутньому, буквально цього літа, нашою державою буде вжито кардинальних заходів з розвитку IT-індустрії». Незабаром був представлений новий проект декрету про ПВТ, який в даний момент проходить широке обговорення.

Частка Росії і Білорусії на глобальному ринку IT-ринку

За підсумками 2015 року обсяг глобального ринку IT-послуг склав 1,2 трлн доларів. Частка Росії склала 0,8% (11,5 млрд доларів), а Білорусії в десять разів менше - 0,08% (1,1 млрд доларів). Очевидно, що сьогодні наші країни не можна віднести до лідерів ринку. Для порівняння частка США - 367 млрд доларів, а місячна виручка однієї тільки компанії Microsoft в рази більше, ніж річний експорт всієї російської IT-продукції. У світі діє понад 100 IT-компаній, щорічний оборот яких перевищує 1 млрд доларів, що більше всієї IT-галузі Республіки Білорусь. При цьому у кожної з 10 провідних таких компаній світу річна виручка перевищує весь експорт Республіки Білорусь.

В цілому структура світового ринку виглядає наступним чином: майже 30% належить США, на країни Азії припадає близько 25%, приблизно стільки ж у Європи, Росія при цьому знаходиться на одному рівні з країнами Латинської Америки і Африки.

Ми не зможемо ввійти похвалитися і кількістю розробників: в Росії - понад 500 тис. Чоловік, в Білорусії - 35 тис. Чоловік. В цей час в світі сьогодні понад 20 млн розробників, з яких 4 млн в США та 3 млн в Індії. Наша сумарна частка не перевищує 3%. Що стосується зростання IT-сектора (особливо в Білорусії - в 20 разів за 10 років), то таке зростання в цей період був характерний для Східної Європи в цілому. Це обумовлено бурхливим розвитком технологій, які дали можливість зайти на ринок IT-аутсорсингу новим гравцям, знявши колишні бар'єри. Таким чином, Росія і Білорусія сьогодні поки залишаються нішевими гравцями глобального ринку, хоча у нас є приклади ефективних компаній і хороші перспективи.

Наявність в російській і білоруській таблицях компанії Epam на першому місці не є помилкою, так як ця компанія міжнародна та має підрозділи в 25 країнах світу, а її центральний офіс розташовується в місті Ньютаун, штат Пенсільванія, США. Компанія Epam заснована вихідцями з Білорусії, її власник Аркадій Добкін проживає в США, куди емігрував в 1991 році. Втім, це не заважає компанії бути резидентом № 1 ПВТ і вносити істотний внесок в білоруський IT-сектор.

Знаменита компанія Wargaming з деяких пір теж є міжнародною, і з деяких пір її штаб-квартира знаходиться на Кіпрі, де проживає і її засновник Віктор Кислий. Центри розробки компанії Wargaming знаходяться в Мінську, Києві, Санкт-Петербурзі, Сіетлі, Чикаго, Балтіморі і Сіднеї.

Додамо, що в таблицях наведено загальну чисельність співробітників компаній у всіх міжнародних відділеннях, так як дані про кількість працівників в російських і білоруських підрозділах не завжди доступні. Так, компанія Epam своєму розпорядженні штат співробітників з 8000 чоловік в Білорусії при загальній чисельності в 19670 працівників у всьому світі. При цьому Epam залишається найбільшим роботодавцем в цій сфері в Республіці Білорусь з великим відривом від найближчих конкурентів.

Як ми бачимо, найбільші компанії сектора IT-послуг в Росії і Білорусі не завжди мають місцеву прописку, хоча і створюють робочі місця в країнах Союзної держави. Це властиво не тільки IT-сектору, а й багатьом іншим галузям народного господарства, що, безумовно, є негативним фактором для розвитку наших економік.

Такі самі проблеми Росії і Білорусії

Одна з особливостей ринку IT-послуг - це висока мобільність. Розробник, на відміну від робочого промислового підприємства, не прив'язаний до свого заводу і може працювати в будь-якій точці світу, де є доступ до мережі Інтернет та мінімальні умови для роботи і проживання. Це і стало причиною бурхливого зростання сектора інформаційних технологій в Східній Європі в останнє десятиліття. Великі корпорації стали виносити замовлення в країни, що розвиваються, де з'явився прошарок фахівців з поки ще помірними зарплатними апетитами. Саме з цієї причини в Білорусії ринок IT-послуг в основному складається з т. Зв. сервісних компаній, тобто виконують розробки для іноземних замовників. Це добре в тому плані, що створює грунт для зростання власних кадрів, але погано в тому, що такі компанії не створюють продукт, яким потім можуть розпоряджатися на ринку. Як показує практика, сервісні компанії рідко переростають в продуктові. Але навряд чи можна було сподіватися на інше, з огляду на досить малий обсяг внутрішнього ринку Білорусії.

У Росії внутрішній ринок є, але він формується в основному за рахунок замовлення державних структур. Деякі експерти вважають, що це гальмує розвиток конкурентоспроможних вітчизняних програмних продуктів, хоча це питання поки залишається дискусійним.

Загальною проблемою і російського і білоруського ринку IT-послуг є проблема перетікання кваліфікованих кадрів в зарубіжні компанії. За експертними оцінками, заробітна плата керівника невеликої групи розробки програмного забезпечення в американській компанії може перевищувати 1 млн в перерахунку на рублі, тоді як для російських умов стелю - 200-250 тисяч рублів. Це призводить до того, що ми залишаємося постачальником висококваліфікованих кадрів для зарубіжних компаній.

Ще одна загальна проблема - це спроба компаний піті в чужу юрісдікцію в більш комфортний для себе податковий клімат. І тут Варто Зазначити, что в білоруському суспільстві Склаві цікавий феномен - частина громадян считает айтішніків «зажерліся» через пільги, Які дало Їм держава, и через їх відносно високих зарплат (в порівнянні з середнімі зарплатами по економіці). Дійшло навіть до того, що особисто А. Г. Лукашенко змушений був злегка пригрозити «Великим айтішникам»:

«Мало того, що хорошу зарплату отримують, платять тільки прибутковий податок, так ще почали з компаніями, яким надають послуги, за кордоном відкривати рахунки. І вони їм там скидають на картки гроші ... Тобто почали вже в конвертах зарплату отримувати. Ось вам і айтішники. Припиніть пустувати, ми так будемо дивитися, а потім поставимо вас в один ряд з усіма. Чим ви відрізняєтесь, великі айтішники? ».

Як перетворити IT-послуги в новий союзний драйвер

Як в Росії, так і в Білорусії більшість експертів і учасників ринку вважають існуючі заходи державної підтримки необхідними, але недостатніми. У цьому, мабуть, вони мало чим відрізняються від представників будь-якої галузі економіки. Однак і представники влади позицію бізнесу поділяють.

У Росії серед заходів додаткової державної підтримки IT-галузі пропонується 3 головні напрями підтримки експорту (а саме експорт російських IT-послуг вважається найбільш перспективним напрямком ринку):

• Забезпечення швидкого доступу до пільгового фінансування для компаній;
• Спрощення процесу регулювання експортних операцій;
• Допомога компаніям в створенні бек-офісів на ключових ринках і пряме субсидування виставкової діяльності.

На ці заходи передбачається виділяти 5 млрд рублів щорічно. У Білорусії недавно був представлений новий проект декрету про ПВТ, який зараз проходить обговорення. Поміж іншим декрет передбачає наступні заходи підтримки і розвитку галузі IT-послуг:

• Відкриття дверей ПВТ для продуктових компаній, інвестиційних фондів, освітніх компаній в області IT і іноземних компаній, монетизує продукти за допомогою реклами або підписки (раніше було заборонено);
• Зняття обмежень на рух грошей для резидентів ПВТ;
• Перенаправлення значної частини внесків резидентів ПВТ на освіту в сфері IT;
• Створення «айтішной Гонконгу для слов'янського світу» - комфортні умови для масового приходу російських і українських компаній.

Об'єктивне конкурентну перевагу Росії і Білорусії на глобальному ринку IT - це високий рівень кваліфікації кадрів. Але, як ми бачимо, конкуренція за кадри є навіть між нами. Пункт 4 проекту декрету про ПВТ про «айтішной Гонконгу» навряд чи буде сприяти союзному розвитку галузі. Замість цього (або щонайменше разом з цим) хотілося б бачити створення нових російсько-білоруських IT-компаній, що створюють затребувані на широкому ринку інформаційні продукти. Хоч наша частка на такому ринку поки що і незначна, ми маємо перспективи для її розширення. Так, в умовах гегемонії США, є об'ємна ніша, яку їм зайняти проблематично, - це продукти, пов'язані з інформаційною безпекою. Які б технологічні рішення не пропонували американські розробники, в світі все більше розуміють, що вони захистять від кого завгодно, крім самих американців. Тому виникає попит (особливо на азіатському ринку) на високотехнологічну безпеку, створену поза США або підконтрольних їм держав і компаній. Росія може тут виступити головним постачальником і запропонувати широкий спектр інструментів криптографії, захисту даних, антивірусних програм і так далі.

Як говорилося вище, російський внутрішній ринок IT-технологій більш ємний, ніж білоруський, і саме на ньому зараз обкатуються нові продукти, підходи і технології в області інфобезпеки. Можливо, ми ніколи не створимо продукти, які можна порівняти з Facebook або Twitter, але ми вже створюємо успішні продукти із захисту даних і боротьбі зі шкідливими програмами ( «Лабораторія Касперського»). Саме тому автор не бачить трагедії в тому, що сьогодні на внутрішньому ринку головним споживачем вітчизняних IT-послуг є органи державної влади та компанії з державною участю. Вони створюють платоспроможний попит і можливість вирощувати нові спеціалізовані продукти, адже саме безпеку найбільш затребувана серед цих замовників. Сюди ж можна віднести створювані у нас системи «безпечних міст» і фабрик, тобто все те, що захищає і управляє критичної інфраструктурою. У перспективі цей напрямок має перевершити навіть російський збройовий експорт, адже головною зброєю майбутнього стають інформаційні системи.

Саме в цьому напрямку ми пропонуємо шукати шляхи взаємовигідного співробітництва Росії і Білорусії. Російська практика і інвестиції укупі з білоруськими мізками і інфраструктурою підтримки могли б прискорити процес зростання нових успішних компаній і всього ринку IT-послуг Союзної держави. А якби ми ще змогли налагодити продуктивну взаємодію в навчанні і підготовці IT-кадрів, то це створило б нам додаткові союзні переваги на глобальному ринку. Втім, ця логіка може бути застосована майже до всіх сфер нашого співробітництва.