Асоціації російських експедиторів
назад
Глава VI. БЕЗПЕКА СУДНОПЛАВСТВА
Стаття 34. Загальні положення
1. Судновласник здійснює забезпечення безпеки судноплавства.
Судновласник зобов'язаний:
призначити особу, відповідальну за безпечну експлуатацію суден;
забезпечити безпечну практику експлуатації суден;
постійно покращувати навички членів екіпажів суден, інших працівників в області безпеки судноплавства;
забезпечити укомплектування екіпажів суден і підтримувати суду в технічному стані, яке повинно відповідати вимогам безпеки судноплавства, встановленими цим Кодексом.
За недотримання вимог забезпечення безпеки судноплавства судновласник несе відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерації.
2. Підготовка судна до плавання є обов'язком судновласника.
Судно вважається придатним до плавання, якщо належним чином забезпечено укомплектування екіпажу судна і воно задовольняє вимогам забезпечення безпеки судноплавства, екологічної, санітарної та пожежної безпеки, встановленим законодавством у сфері внутрішнього водного транспорту Російської Федерації. Судно не допускається до плавання, якщо склад екіпажу судна в день виходу судна у плавання за чисельністю менше, ніж встановлено положенням про мінімальний склад екіпажів самохідних транспортних суден.
3. Організація забезпечення безпеки судноплавства, розробка та затвердження нормативно-правових актів, що визначають правовідносини в області безпеки судноплавства, контроль за виконанням вимог федеральних законів та інших нормативних правових актів у зазначеній галузі здійснюються федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
4. Басейнові органи державного управління на внутрішньому водному транспорті для забезпечення безпеки судноплавства здійснюють:
зміст внутрішніх водних шляхів відповідно до програми забезпечення гарантованих габаритів суднових ходів, категорією навігаційного обладнання та термінами його дії;
пропуск суден та інших плавучих засобів через шлюзи;
диспетчерське регулювання руху суден в порядку, встановленому федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту;
проведення атестації відповідальних за забезпечення безпеки судноплавства працівників;
дипломування осіб командного складу суден, що підлягають державній реєстрації в Державному судновому реєстрі Російської Федерації чи судновий книзі, а також видачу в встановлених випадках паспортів моряка, лоцманських посвідчень про право лоцманської проводки суден (далі - лоцманське посвідчення);
контроль за виконанням правил, норм і стандартів у галузі зв'язку, що використовується судами на внутрішніх водних шляхах;
контроль за дотриманням законодавства в області внутрішнього водного транспорту Російської Федерації;
контроль за діяльністю лоцманських служб.
5. Власники споруд, розташованих на внутрішніх водних шляхах, зобов'язані своєчасно інформувати басейнові органи державного управління на внутрішньому водному транспорті про виникнення загрозливих безпеки судноплавства ситуацій для прийняття відповідних заходів.
6. Нагляд за безпекою судноплавства здійснюється федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту через його територіальні органи та знаходяться в його веденні державні організації нагляду за безпекою судноплавства (далі - органи нагляду за безпекою судноплавства).
7. Органи нагляду за безпекою судноплавства мають право проводити огляд суден та інших плавучих засобів і знаходяться на внутрішніх водних шляхах споруд, затримувати судна та інші плавучі об'єкти, що не відповідають вимогам забезпечення безпеки судноплавства, припиняти і забороняти рух суден та інших плавучих засобів при наявності загрози безпеки судноплавства.
Приписи посадових осіб органів нагляду за безпекою судноплавства є обов'язковими для виконання юридичними особами та індивідуальними підприємцями, що здійснюють судноплавство на внутрішніх водних шляхах.
8. Морське судно, яке плаває під Державним прапором Російської Федерації, або судно, яке плаває під прапором іноземної держави, під час заходу на внутрішні водні шляхи може бути піддано органами нагляду за безпекою судноплавства перевірці на однакових підставах з судами, плаваючими внутрішніми водними шляхами.
Стаття 35. Технічний нагляд за судами і класифікація судів
1. Самохідні судна внутрішнього плавання з головними двигунами потужністю не менш ніж 55 кіловат, несамохідні судна місткістю не менше ніж 80 тонн, всі пасажирські та наливні судна, поромні переправи і наплавні мости на внутрішніх водних шляхах, судна змішаного (річка - море) плавання підлягають технічного нагляду та класифікації органами технічного нагляду і класифікації судів Російської Федерації.
2. Технічний нагляд за прогулянковими вітрильними суднами незалежно від наявності і потужності головних двигунів і місткості таких судів, іншими прогулянковими судами і спортивними судами (за винятком вітрильних) незалежно від кількості пасажирів на них, в тому числі спортивними і прогулянковими самохідними судами з головними двигунами потужністю не менш як 55 кіловат, спортивними і прогулянковими несамохідними судами місткістю не менше ніж 80 тонн, здійснюється органами технічного нагляду і класифікації судів Російської Федерації.
3. Технічний нагляд за судами, які не зазначені в пунктах 1 і 2 цієї статті, здійснюється іншими державними організаціями, уповноваженими на те Кабінетом Міністрів України.
4. Органи технічного нагляду і класифікації судів Російської Федерації видають затверджені федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту правила про проектування, будівництво, ремонт і про експлуатацію судів, за якими повинен здійснюватися технічний нагляд, і правила про виготовлення матеріалів і виробів для установки на судах.
5. Органи технічного нагляду і класифікації судів Російської Федерації мають право при невиконанні зазначених у пункті 4 цієї статті правил забороняти експлуатацію судів, суднових механізмів, пристроїв і технічних засобів, а також не видавати або анулювати раніше видані ними дозволяють експлуатацію суден документи.
6. Класифікація судів здійснюється органами технічного нагляду і класифікації судів Російської Федерації на оплатній основі за рахунок судновласників.
Стаття 36. Нагляд за безпекою експлуатації суден
1. Нагляд за безпекою експлуатації на внутрішніх водних шляхах самохідних суден внутрішнього плавання з головними двигунами потужністю не менш ніж 55 кіловат, несамохідних суден місткістю не менше ніж 80 тонн, пасажирських і наливних суден і поромних переправ здійснюється державною річковий судноплавної інспекцією.
2. Нагляд за безпекою експлуатації на внутрішніх водних шляхах спортивних вітрильних і прогулянкових вітрильних суден незалежно від наявності і потужності головних двигунів і місткості таких судів, інших спортивних та прогулянкових суден незалежно від кількості пасажирів на них, в тому числі спортивних і прогулянкових самохідних суден з головними двигунами потужністю не менш ніж 55 кіловат, спортивних і прогулянкових несамохідних суден місткістю не менше ніж 80 тонн, здійснюється державною річковий судноплавної інспекцією в частині, що не про тносящейся до компетенції органів, які здійснюють державну реєстрацію суден, і органів технічного нагляду та класифікації суден Російської Федерації.
3. Державна річкова судноплавна інспекція з вхідними в її склад державними річковими судноплавними інспекціями басейнів здійснює:
нагляд за виконанням судновласниками, членами екіпажів суден, юридичними особами та індивідуальними підприємцями, що здійснюють судноплавство на внутрішніх водних шляхах, вимог забезпечення безпеки експлуатації суден відповідно до законодавства в області внутрішнього водного транспорту Російської Федерації;
розслідування і класифікацію транспортних подій із суднами на внутрішніх водних шляхах;
державну реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі Російської Федерації і видачу свідоцтв про право плавання під Державним прапором Російської Федерації та свідоцтв про право власності на судно;
перевірку знань і участь в дипломування осіб командного складу суден, перевірку суден;
нагляд за належним утриманням суднових ходів і засобів навігаційного обладнання;
нагляд за дотриманням вимог забезпечення безпеки експлуатації суден.
Щодо суден, зазначених у пункті 2 цієї статті, дані повноваження здійснюються державної річковий судноплавної інспекцією в частині, що не відноситься до компетенції органів, які здійснюють державну реєстрацію суден, і органів технічного нагляду та класифікації суден Російської Федерації.
4. Приписи посадових осіб державної річковий судноплавної інспекції про забезпечення безпеки експлуатації суден є обов'язковими для виконання судновласниками, членами екіпажів суден, юридичними особами та індивідуальними підприємцями, що здійснюють судноплавство на внутрішніх водних шляхах. Державна річкова судноплавна інспекція зобов'язана негайно повідомляти зазначеним особам про таких приписах.
5. Нагляд за безпекою експлуатації суден, не зазначених в пунктах 1 і 2 цієї статті, здійснюють органи, уповноважені на те Кабінетом Міністрів України.
Стаття 37. Контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки
Контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на судах незалежно від форм власності, виконанням правил і норм, що регламентують перевезення пожежонебезпечних вантажів, а також перевірка протипожежного стану виходять в море суден змішаного (річка - море) плавання з видачею їм свідчень пожежної охорони здійснюється басейновим органами державного управління на внутрішньому водному транспорті в порядку, встановленому федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
Стаття 38. Нагляд і повноваження, здійснювані капітаном порту
1. Нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства та порядку в порту, в тому числі нагляд за дотриманням міжнародних договорів Російської Федерації, федеральних законів і правил про торговельне мореплавство в порту, відкритому для заходу іноземних суден, а також в порту, розташованому в гирлі річки, здійснюється капітаном порту відповідно до положення про капітана річкового порту, затвердженим центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
2. Перелік портів, в яких капітани портів здійснюють нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства та порядку в портах, встановлюється федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
3. Капітан порту є посадовою особою басейнового органу державного управління на внутрішньому водному транспорті.
4. Розпорядження капітана порту по належать до його компетенції питань обов'язкові для знаходяться в порту судів, юридичних осіб, індивідуальних підприємців і громадян.
5. Капітан порту здійснює контроль за судами з метою забезпечення безпеки судноплавства, повноваження на організацію і регулювання діяльності в порту в порядку, встановленому федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
6. На вимогу капітана порту капітани знаходяться в порту суден, власники інших плавучих засобів, а також юридичні особи та індивідуальні підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність у порту, зобов'язані брати участь у рятуванні людей і суден, що зазнають лиха в порту.
Стаття 39. Обов'язки судновласників з охорони навколишнього середовища
1. Забезпечення екологічної безпеки при експлуатації суден, запобігання забрудненню із суден господарсько-побутовими, стічними і нефтесодержащими водами, нафтою та іншими шкідливими для здоров'я людей і водних біологічних ресурсів речовинами є обов'язком судновласників.
Для цілей цього Кодексу під нафтою розуміється будь-яка стійка вуглеводнева мінеральна рідина, в тому числі сира нафта, мазут, важке дизельне паливо і мастила, незалежно від того, перевозиться вона на судні в якості вантажу або палива такого судна.
2. Вимоги забезпечення екологічної безпеки при експлуатації судів стосовно судновласників встановлюються правилами запобігання забрудненню із суден стічними і нефтесодержащими водами внутрішніх водних шляхів. Зазначені правила затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з федеральними органами виконавчої влади, повноваженнями яких є забезпечення екологічної безпеки.
Стаття 40. Нагляд і контроль за забезпеченням екологічної безпеки
1. Контроль за забезпеченням екологічної безпеки при експлуатації суден здійснюється федеральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища.
2. Органами технічного нагляду і класифікації судів Російської Федерації здійснюється технічний нагляд за забезпеченням екологічної безпеки при експлуатації суден.
3. Басейнові органи державного управління на внутрішньому водному транспорті спільно з територіальними органами федерального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища здійснюють:
контроль за розміщенням і функціонуванням об'єктів природоохоронного призначення на внутрішніх водних шляхах в зоні діяльності відповідного басейнового органу державного управління на внутрішньому водному транспорті;
інформаційне обслуговування судновласників і капітанів суден з питань екологічної безпеки.
4. Федеральним органом виконавчої влади в галузі санітарно-епідеміологічного нагляду здійснюється нагляд за дотриманням організаціями, діяльність яких пов'язана з діяльністю на внутрішньому водному транспорті, санітарних правил і норм.
Стаття 41. Лоцманська проводка судів
1. З метою забезпечення безпеки плавання суден внутрішніми водними шляхами та запобігання транспортних пригод з судами створюються державні лоцманські служби і недержавні організації з лоцманського проведення суден. Державні лоцманські служби створюються в складі басейнових органів державного управління на внутрішньому водному транспорті. Недержавні організації з лоцманського проведення суден створюються з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів України, і відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами Російської Федерації.
Послуги державних лоцманських служб і недержавних організацій по лоцманської проводки суден виявляються на оплатній основі.
2. Лоцманська проводка суден здійснюється лоцманами, мають видані в установленому порядку лоцманські посвідчення. Прибулий на судно лоцман зобов'язаний пред'явити капітану судна вказане лоцманське посвідчення. Капітан судна не має права брати на судно в якості лоцмана обличчя, яке має лоцманського посвідчення.
Лоцманами є громадяни Російської Федерації, що задовольняють вимогам положення про лоцманську службу і лоцманського проведення суден внутрішніми водними шляхами, затвердженого федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
3. Перелік ділянок внутрішніх водних шляхів, типів і розмірів суден, що підлягають обов'язкової лоцманської проводки, встановлюється федеральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
4. У разі, якщо це необхідно з метою забезпечення безпеки судноплавства, лоцман має право призупинити лоцманську проводку судна до настання обставин, що дозволяють забезпечити безпеку судноплавства.
5. Присутність на судні лоцмана не знімає відповідальність з капітана судна за управління судном. При наявності достатніх підстав сумніватися в правильності рекомендацій лоцмана капітан судна має право з метою забезпечення безпеки судноплавства відмовитися від послуг даного лоцмана. У разі, якщо лоцманська проводка судна є обов'язковою, капітан судна повинен зажадати замінити даного лоцмана.
6. За шкоду, заподіяну судновласнику з вини лоцмана, несе відповідальність державна лоцманська служба або недержавна організація з лоцманського проведення суден, з якими лоцман знаходиться в трудових відносинах в момент заподіяння шкоди судновласнику.
Державна лоцманська служба та недержавна організація з лоцманського проведення суден зобов'язані в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації, застрахувати свою цивільну відповідальність на випадок відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно судновласнику з вини лоцмана.
7. Судна, що плавають під прапором іноземної держави, протягом усього шляху прямування внутрішніми водними шляхами підлягають обов'язкової лоцманської проводки, якщо інше не встановлено міжнародними договорами Російської Федерації.
8. Під час лоцманської проводки судна лоцман зобов'язаний негайно повідомити в басейновий орган державного управління на внутрішньому водному транспорті і державну річкову судноплавну інспекцію басейну про:
будь-які зміни суднового ходу, які можуть створити загрозу безпеці судноплавства;
будь-яких пригодах з судном, лоцманську проводку якого він здійснює, і з іншими судами на яку обслуговує їм ділянці внутрішніх водних шляхів;
невиконанні капітаном судна, лоцманську проводку якого він здійснює, правил плавання суден і правил запобігання забрудненню із суден стічними і нефтесодержащими водами внутрішніх водних шляхів.
9. Нагляд за діяльністю державних лоцманських служб і недержавних організацій по лоцманської проводки суден в області забезпечення безпечної проводки суден здійснюється державною річковий судноплавної інспекцією басейну.
