Відрядження. загальні положення

  1. Нормативно-правові документи
  2. Таблиця 1. Перелік нормативно-правових актів, що регулюють облік відряджень
  3. Службове відрядження як вид господарської операції
  4. Види і цілі відряджень
  5. На відрядження особи (кого можна відправити у відрядження)
  6. Положення про службові відрядження на підприємстві

бухгалтеру /
Відрядження

Зміст

Нормативно-правові документи

Службове відрядження як вид господарської операції

Види і цілі відряджень

На відрядження особи (кого можна відправити у відрядження)

Положення про службові відрядження на підприємстві

Для більшості підприємств службове відрядження - звичайна справа. Адже успішне просування свого бізнесу, як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку вимагає від підприємства здійснення комплексу заходів: формування мережі філій; проведення маркетингових досліджень; укладання договорів та ін. І без відряджень працівників тут не обійтися. У той же час відрядження на підприємстві є об'єктом пильної уваги контролюючих органів з точки зору їх документального оформлення, обліку та ін. Отже, обліку відряджень на підприємстві повинна приділятися відповідна увага. Основою для цього є нормативно-правові документи.

Нормативно-правові документи

Перелік нормативно-правових документів, що регулюють облік відряджень, невеликий (див. Таблицю 1). Проте, всі документи, включені в нього, заслуговують на пильну увагу. Серед них особливо слід виділити такі «відрядження» документи, як Інструкція № 59, Постанова № 98. Незважаючи на те, що ці документи орієнтовані виключно на відрядження працівників «бюджетних» підприємств (організацій) 1, вони можуть виявитися надзвичайно корисними і для обліку відряджень на комерційних предпріятіях2.

1 Маються на увазі підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

2 Проти застосування комерційними підприємствами у своїй діяльності норм Інструкції № 59 у зв'язку з відсутністю документів, що регламентують облік відряджень на таких підприємствах, не заперечували ні Мінфін (див. Відповідну інформацію розміщену на його офіційному веб-сайті за адресою: http: // www. minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=289876&cat_id=53608), ні ДФСУ (до вступу в силу Закону України від 28.12.2014 р № 71-VIII «Про внесення змін до Податковий кодекс України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи »(до з 01.01.2015 р) відповідні консультації були розміщені на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на офіційному веб-сайті ДФСУ - http://sfs.gov.ua/). Крім того, ДПСУ використовувала даний документ при наданні консультацій для комерційних підприємств з питань, пов'язаних з податковим обліком відряджень (див. Наприклад, лист ДПСУ від 06.03.2012 р № 3268/5 / 15-1416).

Таблиця 1. Перелік нормативно-правових актів, що регулюють облік відряджень

№ п / п Скорочена назва документа Повна назва документа 1 ПКУ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р № 2755-VI 2 КЗпП Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р № 322-VIII 3 Указ № 438 Указ Президента України від 12.06.95 р № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» 4 Постанова № 98 Постанова КМУ від 02.02.2011 р № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю і Чи частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів »5 Постанова № 490 Постанова КМУ від 31.03.99 р № 490« Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер »6 Порядок № 100 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р № 100 7 Постанов ення № 210 Постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» 8 Положення № 637 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р № 637 9 Правила № 200 Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р № 200 10 Інструкція № 59 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р № 59 11 Наказ № 845 Наказ Міндоходов України від 24.12.2013 р № 845 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання »

Крім зазначених у переліку нормативно-правових актів, існує ще ряд нормативно-правових документів, які регулюють різні сфери господарської діяльності підприємства і можуть в тій чи іншій мірі впливати на облік відряджень на підприємстві. Наприклад, ПБО-21, який регламентує облік операцій в іноземній валюті , В тому числі і відряджень за кордон.

Службове відрядження як вид господарської операції

ПКУ не містить визначення терміна «службове відрядження». У зв'язку з чим, звернемося до норм «бюджетної» Інструкції № 59. Згідно з п.1 розділу I Інструкції № 59 службовим відрядженням «вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника ... підприємства, .. на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) ».

Виходячи з наведеного визначення, можна виділити три основних критерії, за якими поїздка працівника підприємства вважається службовим відрядженням:

  • наявність розпорядження керівника підприємства;
  • від'їзд працівника до іншого населеного пункту (тобто знаходження працівника поза місцем постійної роботи);
  • поїздка пов'язана з виконанням службового доручення і обов'язково з господарською діяльністю підприємства.

Види і цілі відряджень

Чинні нормативно-правові акти, що регулюють облік відряджень, а це перш за все ПКУ та Інструкція № 59, виділяють два основних види відряджень, в основі яких лежить територіальна ознака:

  • відрядження в межах України;
  • відрядження за кордон.

Як правило, метою всіх без винятку відряджень є виконання працівником, направленим у відрядження, доручення керівника підприємства, пов'язаного з рішенням будь-яких питань, що стосуються господарської діяльності підприємства і що входять в коло його посадових обов'язків. Хоча можливий варіант, коли працівникові можуть доручити виконання завдань, не пов'язаних з його посадовими обов'язками, наприклад, придбання товарно-матеріальних цінностей.

Мета відрядження вказується в наказі на відрядження досить лаконічно, однак при необхідності її можна деталізувати, і в такому вигляді, по суті, вона вже буде являти собою службове завдання.

На відрядження особи (кого можна відправити у відрядження)

Аналізуючи норми п.170.9 ст.170 ПКУ, які регулюють Податковий облік відряджень, а також норми п.1 розділу I Інструкції № 59, приходимо до висновку, що у відрядження можуть бути направлені працівники підприємства, тобто фізичні особи , Що складаються з платником податку у трудових відносинах, а також особи, які є членами керівних органів підприємства. Нагадаємо, що відповідно до ст.1 Закону про охорону праці працівником підприємства є особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). У свою чергу, ст.21 КЗпП визначає трудовий договір як «угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, відповідно до якого працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконано ия роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін ».

Забороняється направляти у відрядження (ст.176, 177 КЗпП):

  • вагітних жінок;
  • жінок, які мають дітей віком до трьох років;
  • жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів (без їх згоди).

Зазначені норми поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); опікунів (піклувальників) та прийомних батьків (ст.1861 КЗпП).

Положення про службові відрядження на підприємстві

На сьогоднішній день і Інструкція № 59, і Постанова № 98, що регламентують облік таких господарських операцій як відрядження, обов'язкові для застосування виключно підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Облік відряджень комерційними підприємствами регламентується п.170.9 ст.170 НКУ3. На жаль, ні п.170.9 ст.170 ПКУ, ні норми бухгалтерських нормативних документів не дають відповіді на багато організаційно-відрядні питання, наприклад, щодо граничних термінів відрядження, розрахунку добових, порядку виплати компенсації витрат на відрядження і т.п. У ситуації, що склалася оптимальним рішенням для комерційних підприємств є розробка та затвердження на підставі ПКУ, бухгалтерських нормативних документів і діючих «бюджетних» відрядних документів Положення про службові відрядження. Такий внутрішній документ підприємства дозволить не тільки врегулювати організаційні питання, пов'язані з відрядженням працівника і забезпечити оптимальний облік витрат на відрядження. Даний документ не є обов'язковим. Отже, підприємство може і не створювати його, а використовувати в своїй роботі виключно норми п.170.9 ст.170 ПКУ та бухгалтерських нормативних документів, незважаючи на неможливість вирішення окремих відрядження питань. Альтернативою Положення про службові відрядження може також бути наказ по підприємству (приклад такого наказу див. Нижче) за підписом керівника, відповідно до якого бухгалтерія підприємства для ведення обліку витрат на відрядження керується нормами п.170.9 ст.170 ПКУ, Інструкції № 59 та Постанови № 98, а також бухгалтерських нормативних документів. Але в такому разі підприємство повинно пам'ятати про наявність в «бюджетних» відрядних документах додаткових обмежень, що стосуються витрат на відрядження, що суперечать вимогам п.170.9 ст.170 ПКУ. З огляду на викладене, розробка та затвердження Положення про службові відрядження в даному випадку є найбільш компромісним варіантом для врегулювання «відрядження питань».

3 Закону № 71 розділ III ПКУ викладено в новій редакції, а «податкові» норми щодо відряджень тепер міститися в розділі IV ПКУ (докладніше див. Коментар до цього документу).

У разі прийняття рішення про розробку Положення про службові відрядження, на підприємстві видається наказ. У ньому, серед іншого, вказується, що за основу даного документа приймаються норми Інструкції № 59 за винятком тих її норм, які встановлюють додаткові «відрядження» обмеження для бюджетних підприємств, а також, то що зміст Положення не суперечить нормам ПКУ та КЗпП, нормативних документів, що регулюють бухгалтерський облік відряджень. У наказі обов'язково слід вказати дату введення в дію даного Положення. Нижче наведемо зразок наказу про розробку Положення про службові відрядження.

Слід зазначити, що Положення про службові відрядження розробляється, як правило, на тривалий термін. У його щорічному перегляді та затвердженні немає необхідності. У той же час, окремі розділи Положення можуть переглядатися у зв'язку зі зміною законодавства раз на рік або частіше. Наприклад, розділ, яким встановлюється розмір добових витрат, що залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Такі розділи можна оформити у вигляді додатків до Положення про службові відрядження або, пославшись на існуючу законодавчу норму, передбачити безпосередньо в розділі можливість внесення відповідних змін (доповнень, уточнень) на відповідний рік, без розробки та подальшого затвердження нового Положення.

Див. Зразок Положення про службові відрядження.

Інші матеріали по темі:
Податковий кодекс , облік операцій в іноземній валюті , бухгалтерія підприємства , кодекс , установи , відрядження , 95 , бухгалтерських , посади , також , наказ , які , що , розділ , наприклад , роботи , приклад , документи , документів , організації , вид , документа , облік , рахунок , документ

Матеріали з розділу: Бухгалтеру / Відрядження

Інші матеріали по темі:

Облік безготівкових грошових коштів. Надходження грошових коштів

Загальносистемні механізми і принципи

Документальне оформлення відряджень

Загальні механізми товарних документів

договори контрагентів


Нас знаходять: кого можна відправити у відрядження, перелік цілей відрядження


бухгалтеру   /   Відрядження   Зміст   Нормативно-правові документи   Службове відрядження як вид господарської операції   Види і цілі відряджень   На відрядження особи (кого можна відправити у відрядження)   Положення про службові відрядження на підприємстві   Для більшості підприємств службове відрядження - звичайна справа

Ua/control/uk/publish/article?