Підписано закон «Про ринок цінних паперів» в новій редакції
Президентом Республіки Узбекистан 03.06.2015г. №ЗРУ-387 підписано Закон РУз. «Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Узбекистан« Про ринок цінних паперів ». Даним законом внесені в Закон «Про ринок цінних паперів» зміни і доповнення, затвердивши його нову редакцію.
Відомо, що основним актом, що регулює суспільні відносини в сфері ринку цінних паперів, є Закон Республіки Узбекистан "Про ринок цінних паперів", прийнятий в 2008 році. Програмою з розробки і внесення в Законодавчу палату Олій Мажліса Республіки Узбекистан проектів законів та інших нормативно-правових актів на 2013 рік, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 19.03.2013г. №81 було доручено розробити і внести до Кабінету Міністрів законопроект «Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Узбекистан« Про ринок цінних паперів », спрямований на спрощення процедур, пов'язаних з емісією цінних паперів, включаючи нових фінансових інструментів, укладенням угод з цінними паперами за рахунок широкого впровадження сучасних електронних технологій, а також перегляд вимог до професійної діяльності на ринку цінних паперів, в тому числі уточнення відповідальності за порушення законодавства про ринок цінних паперів.
Зокрема, стаття 3 нового Закону доповнено поняттями депозитарні розписки, інфраструктурні облігації, кліринг, маркет-мейкер, неттинг.
У статті 6 Закону встановлено, що інфраструктурні облігації випускаються з дотриманням наступних умов:
- в межах розміру власного капіталу емітента на дату прийняття рішення про їх випуск, підтвердженого висновком аудиторської організації, і додаткового забезпечення по випуску;
- кошти від розміщення інфраструктурних облігацій використовуються для фінансування проекту, передбаченого в рішенні Президента Республіки Узбекистан або Кабінету Міністрів Республіки Узбекистан;
- зобов'язання емітента щодо інфраструктурних облігацій застраховані до їх повного погашення в установленому порядку.
Державні підприємства випускають інфраструктурні облігації за погодженням з Міністерством фінансів Республіки Узбекистан.
Згідно ст. 8 Закону тепер оформлення та подання проспекту емісії в Центр для державної реєстрації випуску емісійних цінних паперів потрібно лише в разі публічного розміщення цінних паперів.
Відповідно до ст. 10 Закону емітент сплачує в республіканський бюджет збір у розмірі 0,01% від номінальної вартості емісійних цінних паперів при державній реєстрації первинного випуску емісійних цінних паперів. При цьому збір за державну реєстрацію випуску емісійних цінних паперів не справляється у разі випуску інфраструктурних облігацій і опціону.
Особливо необхідно відзначити ст. 16 Закону, згідно з якою при здійсненні операцій з емісійними цінними паперами на фондовій біржі продавець (за винятком емітента) сплачує збір до Державного бюджету РУз. в розмірі 0,01% від суми угоди. При цьому доходи продавця, в тому числі нерезидента Республіки Узбекистан по зроблену угоду не обкладаються податком на прибуток юридичних осіб та податком на доходи фізичних осіб.
У тій же статті встановлюється, що маркет-мейкери при укладенні біржових угод для підтримки рівня цін, попиту і пропозиції на цінні папери звільняється від сплати зборів і інших платежів біржі, Центральному депозитарію, а також Узнацбанку, який здійснює розрахунки в грошових коштах за результатами угод на організованих торгах цінними паперами (ст.33).
У статті 17 Закону встановлено, що емісійні цінні папери в бездокументарній формі вважаються розміщеними після їх повної оплати та перекладу на рахунки депо набувачів протягом терміну їх розміщення.
Важливим нововведенням є також стаття 23 Закону ( «Гарантійний фонд»), згідно з якою організатором торгів цінними паперами формується гарантійний фонд для відшкодування інвестору збитків, завданих інвестиційним посередником, за рахунок утримуваної частини комісійної винагороди, що належить кожному інвестиційному посереднику. Засоби гарантійного фонду належать інвестиційним посередникам, формуються і обліковуються по кожному інвестиційному посереднику відокремлено.
Внесено суттєві зміни в види професійної діяльності на ринку цінних паперів, а саме згідно зі ст. 24 Закону на ринку цінних паперів здійснюється професійна діяльність в якості:
- інвестиційного посередника;
- інвестиційного консультанта;
- інвестиційного фонду;
- довірчого керуючого інвестиційними активами;
- трансфер-агента;
- організатора позабіржових торгів цінними паперами.
Депозитарій і розрахунково-клірингова палата як самостійні види діяльності скасовані, при цьому відповідно до ст. 26 нового Закону інвестиційний посередник зобов'язаний вести облік цінних паперів та грошових коштів кожного клієнта, здійснювати угоди і операції з цінними паперами відповідно до укладеного з клієнтом договором, звітувати перед ним про здійснені угоди і операціях.
Тепер кваліфікаційний атестат фахівця ринку цінних паперів видається строком на п'ять років.
Новиною для інвестиційних фондів є нове визначення поняттю «інвестиційний фонд» та перенесення обмежень в їх діяльності з рішення Кабінету Міністрів в новий Закон, зі значним скороченням і уточненням. Так, згідно зі статтею 29 Закону юридична особа - акціонерне товариство, яке здійснює випуск акцій з метою залучення грошових коштів інвесторів і їх вкладення в інвестиційні активи, є інвестиційним фондом. Інвестиційний фонд не має право:
- випускати корпоративні та інфраструктурні облігації, а також привілейовані акції;
- інвестувати понад 10% чистих активів фонду в цінні папери одного емітента або в частки ТОВ;
- залучати кредитні та (або) позикові кошти в разі, якщо сукупний обсяг заборгованості, що підлягає погашенню, перевищить 15% вартості чистих активів фонду на дату підписання кредитного та (або) позикового угоди;
- бути поручителем, закладати майно або майнові права;
- здійснювати інвестиції в цінні папери юридичних осіб, організаційно-правова форма яких передбачає додаткову відповідальність їх учасників;
- здійснювати інвестиції в цінні папери, випущені довірчим керуючим інвестиційними активами, аудиторськими організаціями;
- набувати і мати акції інших інвестиційних фондів;
- здійснювати інвестиції на загальну суму понад 10% від чистих активів фонду, крім вкладення в цінні папери.
При цьому інвестиційні фонди тепер розкривають інформацію в порядку, передбаченому в статті 44 нового Закону ( «Розкриття інформації емітентом»).
Важливою зміною в Законі є також вимоги до відносин професійного учасника ринку цінних паперів і його клієнта. Так, згідно зі ст. 35 нового Закону інвестиційний посередник на підставі договору, що укладається на один рік з можливістю продовження, надає клієнтам:
- брокерські послуги від імені та за рахунок клієнта;
- брокерські послуги від свого імені, але за рахунок клієнта;
- депозитарні послуги.
Інвестиційний посередник має право відкривати рахунки депо клієнтам, приймати їх доручення на покупку і продаж цінних паперів, а також надавати інші послуги клієнтам в електронній формі і за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, встановленому уповноваженим державним органом з регулювання ринку цінних паперів та спеціально уповноваженим органом у сфері інформаційних технологій і комунікацій.
У статті 39 нового Закону як виняткової функції Центрального депозитарію поряд з постановкою на облік цінних паперів і зберіганням документарних цінних паперів також передбачено присвоєння міжнародних кодів емісійних цінних паперів, випущених резидентами Республіки Узбекистан.
Новим Законом внесено також зміни в зміст і кількість істотних фактів в діяльності емітентів, які підлягають розкриттю, а саме згідно зі статтею 44 Закону істотними фактами в діяльності емітента є:
- зміна найменування або місцезнаходження (поштової адреси) емітента, адреси електронної пошти або веб-сайту;
- реорганізація, призупинення або припинення діяльності емітента;
- рішення, прийняті вищим органом управління емітента;
- зміна прав на цінні папери;
- зміна в складі наглядової ради, ревізійної комісії або виконавчого органу;
- зміни в переліку філій та представництв емітента, його дочірніх і залежних товариств;
- накладення арешту на майно, банківські рахунки емітента, пред'явлення позову до емітента в розмірі, що перевищує 10% вартості активів емітента;
- отримання кредиту в розмірі, що перевищує 50% статутного фонду або активів емітента;
- разове збільшення або зменшення вартості активів більш ніж на 10%;
- разові угоди емітента, розмір яких або вартість майна за якими становить понад 10% від активів емітента станом на дату угоди;
- висновок емітентом великих угод і угод із зацікавленими особами;
- отримання або анулювання ліцензії, призупинення або припинення дії ліцензії емітента на здійснення окремих видів діяльності;
- випуск цінних паперів, зупинення та відновлення їх випуску, визнання випуску цінних паперів відбулися або недійсним;
- зміни в списку юридичних осіб, в яких емітент володіє 10 і більше відсотками акцій (часток, паїв) кожного такого юридичної особи;
- наступ термінів виконання зобов'язання емітента перед власниками його цінних паперів з викупу (погашення) цінних паперів;
- нарахування доходів за цінними паперами, початок і закінчення виплати доходів за цінними паперами емітента;
- введення процедури банкрутства відносно емітента;
- зміни у володінні членами наглядової ради та виконавчого органу акціями (частками, паями) емітента в звітному році;
- зміни в списку афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, виду і типу належних їм цінних паперів;
- виникнення у власників цінних паперів права вимоги викупу емітентом належних їм цінних паперів.
Також, в новому Законі суттєво переглянуті обмеження на ринку цінних паперів. Так згідно зі ст. 53 Закону на ринку цінних паперів забороняється:
- емісія цінних паперів без розкриття інформації, що відноситься до емітента або до цінних паперів;
- розміщення, звернення, реклама і пропозиція цінних паперів, випуск яких не пройшов державну реєстрацію у випадках, передбачених цим Законом, або припинений;
- вчинення власником цінних паперів угод з цінними паперами, що перебувають на його рахунку депо, до їх повної оплати, за винятком використання неттинга;
- маніпулювання і використання інсайдерської інформації;
- випуск корпоративних облігацій до формування статутного фонду (за винятком випадків формування статутного фонду комерційних банків), а також для його поповнення або покриття збитків, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю емітента;
- внесення емітентом змін до рішення про випуск облігацій в частині обсягу прав за облігаціями, встановлених цим рішенням, після реєстрації випуску облігацій;
- стягнення цінних паперів та грошових коштів клієнта за зобов'язаннями професійного учасника ринку цінних паперів і Центрального депозитарію цінних паперів;
- встановлення переваги одного інвестора перед іншим при публічному розміщенні та (або) зверненні емісійних цінних паперів, за винятком випадків:
а) емісії державних цінних паперів;
б) надання в установленому порядку акціонерам АТ переважного права придбання цінних паперів в кількості, пропорційній кількості належних їм акцій;
в) наявності в законодавстві і (або) статуті емітента обмежень на придбання цінних паперів нерезидентами Республіки Узбекистан.
При цьому окремою статтею в новому Законі розкриті положення, пов'язані з маніпулюванням і використанням інсайдерської інформації на ринку цінних паперів. Згідно ст. 54 Закону до маніпулювання на ринку цінних паперів відноситься умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, укладення угод з цінними паперами, зобов'язання сторін за якими виконуються за рахунок або в інтересах однієї особи, а також вчинення іншої дії з метою введення в оману щодо ціни цінного паперу, в внаслідок яких ціна, попит, пропозиція або обсяг торгів цінними паперами відхилилися від рівня або підтримувалися на рівні, суттєво відрізняється від того рівня, який сформувався б без таких дей твій.
Висновок маркет-мейкером угод з цінними паперами для підтримки рівня цін, попиту і пропозиції на певні цінні папери не є маніпулюванням на ринку цінних паперів.
Критерії істотного відхилення ціни, попиту, пропозиції або обсягу торгів цінними паперами в порівнянні з рівнем ціни, попиту, пропозиції або обсягу торгів цінними паперами, який сформувався б без урахування дій, передбачених у частині першій цієї статті Закону, встановлюються організатором торгів цінними паперами в залежності від виду, ліквідності та (або) ринкової вартості цінних паперів.
У цій же статті Закону вперше розкривається поняття «інсайдерська інформація», використання якої Законом тепер забороняється. Так згідно з цією статтею до використання інсайдерської інформації на ринку цінних паперів відноситься використання для придбання або продажу цінних паперів інформації, яка не була розкрита (поширена) і може надати перевагу одному учаснику ринку цінних паперів над іншими, оскільки розкриття (поширення) даної інформації може надати істотний вплив на зміну вартості цінних паперів.
Ознаки маніпулювання і використання інсайдерської інформації на ринку цінних паперів встановлюються уповноваженим державним органом з регулювання ринку цінних паперів.
Факт маніпулювання і використання інсайдерської інформації на ринку цінних паперів, а також міра відповідальності осіб, причетних до вказаних протиправних дій, встановлюються судом.
Крім того, згідно зі ст. 62 нового Закону термін позовної давності для визнання недійсними прийнятих емітентом та уповноваженим державним органом з регулювання ринку цінних паперів рішень, пов'язаних з випуском емісійних цінних паперів, визнання недійсними випуску емісійних цінних паперів, угод, укладених в процесі розміщення емісійних цінних паперів, становить один рік з дати закінчення розміщення випуску емісійних цінних паперів, тоді як раніше становив один рік з моменту закінчення терміну розміщення.
Нагадуємо, що Закон був прийнятий Законодавчої палатою Олій Мажліса РУз. 24.10.2014г. і схвалений Сенатом 15.05.2015г.
Закон "Про ринок цінних паперів" в новій редакції вступив в силу з 04.06.2015г.
З повним текстом Закону можна ознайомитися в газетах « Хал қ сўзі »(На узб.) І« народне слово »(На рус.) Від 04.06.2015г. №111 (6294) і №111 (6264) відповідно, а також в розділі « бібліотека ».
першоджерело: http: //csm.gov.uz/ru/novoe-v-zakonodatelstve/117-zakony/562-podpisan-zak ...