У грецькому залі

1. навіяна

Дефолт Греції, яка спочатку прострочила платіж $ 1,54 млрд. За позикою МВФ, а потім на плебісциті 5 липня відмовилася від умов надання допомоги ЄС в обмін на скорочення соціальних зобов'язань, змушує задуматися про такий же розвиток подій в Україні.

Малюнок Ігоря Конденко

Наша влада, звичайно ж, навряд чи будуть радитися з народом, але Мінфін з березня поточного року веде в США переговори про реструктуризацію державного боргу з комітетом закордонних кредиторів. А щоб вони (кредитори) були поступливішими, Верховна Рада минулого місяця прийняла закон, що дозволяє Кабміну вибірково не виплачувати борги. Мовляв, цьому дала, а цьому не дала. Однак поки цей загрозливий жест не приніс ніяких результатів.

Більш того, в міжнародних фінансових колах тепер почали всерйоз обговорювати можливість придбання нашими чиновниками кредитних дефолтних свопів (credit default swaps, CDS) - цінних паперів, що дозволяють застрахуватися від прострочення тих чи інших платежів за зовнішнім боргом України ( forbes.ua ).

Теоретично це дозволяє вітчизняним чиновникам маніпулювати вартістю CDS, керуючи ходом переговорів, і при необхідності перепродати їх з вигодою.

Так це чи ні, невідомо. Поява цієї інформації може відповідати дійсності, а може бути інструментом тиску на українських переговірників, щоб зробити їх більш поступливими.

Як повідомлялося раніше, українська делегація наполягає на списанні 40% боргу, який наша країна повинна виплатити в найближчі чотири роки. Тоді як комітет кредиторів на чолі з належним сімейства Ротшильдів інвестфондом Franklin Templeton нібито згоден тільки на 20%.

Загалом, переговори проходять складно. А тут ще й Греція. Тому чиновники змушені заспокоювати населення, запевняючи, що технічний дефолт - припинення окремих платежів закордонним кредиторам - нічим не загрожує ні національній валюті, ні заощаджень громадян.

В останніх числах червня таку заяву зробила міністр фінансів Наталія Яресько. Вона повідомила, що оголошення технічного дефолту не означає припинення всіх платежів в українській банківській системі ( news.liga.net ).

«Не треба боятися цього слова (мається на увазі технічний дефолт. - Авт.). Це ніяк не впливає на нашу банківську систему ... на депозити наших громадян, це ніяк не впливає на грошову одиницю, на нашу гривню. Дехто використовує навмисно, аби залякати людей, коли цього не потрібно робити », - стверджує міністр фінансів.

Цей виступ пані Яресько, можливо, і стало реакцією на дві публікації в українському Forbes про CDS і можливості чиновників заробити на ході ведення переговорів з кредиторами. Але так чи так уже права міністр фінансів?

Для міжнародних інвесторів припинення платежів по боргах є чітким сигналом про те, що продовжувати кредитувати країну і її підприємства-резиденти безглуздо. Наслідком таких подій стає міжнародна фінансова ізоляція - скорочення потоку інвестицій на роки, а то й на десятиліття.

Навіть прострочення по одному платежу може викликати великі проблеми, якщо в договорі позики прописана умова перехресного дефолту (cross default), коли для врегулювання спору доводиться вести переговори не з одним кредитором, а з кількома. Це помітно ускладнює переговорний процес і розтягує його на роки.

Незадоволені кредитори можуть почати судову війну проти майна боржника по всьому світу, вимагаючи його арешту і реалізації за борги. Так, під час кризи в Аргентині в 2001-2002 рр. були різко скорочені поставки аргентинського зерна на зовнішній ринок, що призвело до зростання на 5% цін на пшеницю на Чиказькій біржі. Аргентина - один з найбільших експортерів зерна, контролює близько 10% світового ринку. Україна також входить в десятку найбільших експортерів зерна і металопродукції.

Всі ці фактори однозначно будуть присутні в українському дефолт, якщо уряд його допустить.

Перш за все нас чекає ще більший дефіцит валюти і скорочення імпорту. Для України критично важливими товарами є автомобільне паливо і ліки. Більше 50% бензину на нашому ринку ввозиться з-за кордону. Тому слідом за подорожчанням пального слід очікувати подорожчання інших товарів, в тому числі продуктів харчування, і розкрутки інфляції.

Дефолт напевно торкнеться великих експортерів, які мають великі борги і будуть намагатися вивести валюту з країни, щоб розплачуватися по ним. В іншому випадку може бути арештоване їх майно і товари за кордоном.

Активізуються валютні спекулянти, які будуть нагнітати в суспільстві істерію з приводу вартості долара США і іншої іноземної валюти.

Після оголошення дефолту однозначно не варто очікувати, що економічне життя пожвавиться. Навпаки, разом зі скороченням експорту / імпорту надходження податків теж зменшиться. Зросте безробіття, багато підприємств збанкрутують.

Банки будуть обмежувати виплати готівкою в банкоматах і лімітувати обсяг касових операцій за платіжними картками. Багато іноземних банків взагалі спробують піти з країни і вивести активи. У Греції банки не працюють вже тиждень, банкомати видають на руки не більше 60 євро в день. Найбільш запасливі греки ще тиждень тому почали скуповувати в магазинах, що не псуються.

У найгіршому варіанті, як в Аргентині, справа може дійти до голодних бунтів, грабежів і мародерства в супермаркетах, на складах продовольчих і побутових товарів, підприємствах агропереробки.

На виправдання слів пані Яресько варто зауважити, що дефолт не завжди є спусковим механізмом, за яким відразу ж слідують біди і катаклізми. Криза неплатежів - наслідок багаторічної політики, в ході якої країна спочатку звикає жити в борг, покриваючи кредитами дефіцит держбюджету. Під час цього процесу умови надання кредитів поступово погіршуються, борг зростає, і в кінці кінців нові кредити стають для країни недозволеною розкішшю.

Україна цей момент пережила в минулому році, коли через девальвацію гривні розмір зовнішнього боргу збільшився до 100% ВВП. Зовнішнє кредитування звелося до допомоги іноземних урядів чи міжнародних банків і фондів. Інвестфонди вже не дають нам в борг, а вітчизняні підприємства не розміщують акції на іноземних біржах.

Весь цей час в країні діють адміністративні обмеження на покупку валюти, великі покупки та переведення у готівку карткових рахунків.

Мабуть, це і мала на увазі пані Яресько, коли говорила, що населення «дефолт не помітить».

Крім того, фінансові проблеми у України в рази менше, ніж у Греції. Суверенний борг Греції на початок 2015 році становив $ 321,7 млрд., Або 177% ВВП. Валовий зовнішній борг (всіх резидентів - нерезидентам) майже в два рази більше.

Аналогічні показники України - $ 43,5 млрд. (На 1.06.2015 р) і 126 млрд. (На 1.04.2015 р). За підсумками першого кварталу п. Р валовий зовнішній борг склав 110,5% ВВП.

Але практично весь держборг Греції належить Європейському фонду фінансової стабільності, Євроцентробанк, країнам єврозони (в основному Німеччині) і МВФ, які діють спільно і висувають консолідовані вимоги ( business-swiss.ch ).

Український же борг приблизно порівну розділений між МВФ і американськими і європейськими інвестфондами з одного боку і урядом РФ і російськими банками - з іншого. Що загалом-то наочно демонструє боротьбу за вплив на Україну. А з урахуванням нинішньої конфронтації через Україну між Росією і Заходом дефолт може стати для нашої країни набагато важчим випробуванням, ніж для Греції.

Інакше кажучи, після оголошення дефолту країну очікує черговий виток економічного, а можливо, і політичної кризи. Шлях же до відновлення економіки може розтягнутися на десятиліття. Не дай-то Бог.

навіяна

Замовив в ресторані грецький салат.

З'їв.

Пішов, не заплативши.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...