Технічна політика в області безпеки руху поїздів у вагонному комплексі

27 травня 2016 р відбулося засідання Комітету з вантажного рухомого складу НП «ОПЖТ» з питань технічної політики в області безпеки руху поїздів у вагонному комплексі.

Захід провів віце-президент НП «ОПЖТ», голова Комітету по вантажному рухомому складу Сергій Калетіна.

Технічна політика в області безпеки руху поїздів у вагонному комплексі

27 травня 2016 р відбулося засідання Комітету з вантажного рухомого складу НП «ОПЖТ» з питань технічної політики в області безпеки руху поїздів у вагонному комплексі.

Захід провів віце-президент НП «ОПЖТ», голова Комітету по вантажному рухомому складу Сергій Калетіна.

У роботі засідання взяли участь представники російських компаній і підприємств, профільних інститутів та професійних співтовариств.

В ході засідання учасники розглянули питання «Про технічну політику в області безпеки руху поїздів у вагонному комплексі». В рамках цієї теми виступив Олексій саке, начальник ЦВ ЦДІ ВАТ «РЖД», який представив доповідь на тему: «Проблеми та шляхи вирішення підвищення надійності вантажного вагона на інфраструктурі ВАТ« РЖД ». За його словами, основними напрямками, що впливають на забезпечення безпеки руху і надійність роботи вантажного вагона, є: експлуатація, збереження вантажних вагонів, конструкція вантажних вагонів і їх вузлів, планові види ремонту, нормативна документація, виготовлення вантажних вагонів, відповідальність учасників транспортного ринку. Восьмим елементом цього циклу він виділив економічну складову. «Економіка країни, економіка, що складається на залізничному транспорті, економіка в перевізному процесі стала на сьогоднішній день безпосередньо впливати на надійність вагона, на його якість ремонту, на поставку запасних частин і, як наслідок, на ситуацію, пов'язану з безпекою руху», - зазначив Олексій саке.

Як зазначалося в доповіді, частка порушень безпеки руху поїздів по відповідальності вагонного комплексу на мережі залізниці становить 80%, частка відмов 1 і 2 категорії по відповідальності вагонного комплексу на мережі залізниці становить 36%.

Аналізуючи на сьогоднішній день стан перерахованих вище факторів, що впливають на надійність вагона, Олексій саке виніс на обговорення учасників засідання рішення, спрямовані на усунення існуючих на сьогоднішній день невідповідностей. За його словами, в питаннях експлуатації необхідно розробити умови допуску вантажних вагонів на інфраструктуру з планових видів ремонту, а також реалізувати ряд бар'єрних функцій, що виключають експлуатацію вагонів на інфраструктурі що не відповідають нормам безпеки. Говорячи про питання збереження рухомого складу, необхідно сказати про те, що потрібно активний розвиток системи контролю технічного стану вагонів при прийомі на інфраструктуру з шляхів незагального користування, введення заборони усунення пошкоджень вагонів без наявності відповідного дозволу виданого в установленому порядку залізничною адміністрацією, а також введення системи штрафів наглядовими органами підприємств за кожен пошкоджений вагон. Говорячи про конструкцію вантажних вагонів і їх вузлів необхідно відзначити, що назріла необхідність в перекладі вантажних вагонів на вузли і деталі, які мають підвищений ресурс безвідмовної роботи, а також в розробці вузлів і деталей, що мають ресурс надійності перевищують в два рази міжремонтний період.

Також у своєму виступі Олексій саке зупинився на необхідні заходи в області планових видів ремонту, нормативної документації, виготовлення вантажних вагонів і відповідальності учасників транспортного ринку.

Продовжив виступ на цю тему голова підкомітету НП «ОПЖТ» з вагонобудування Дмитро Лосєв.

Він зазначив, що відповідно до вимог технічного регламенту необхідно встановлення призначеного терміну служби залізничного рухомого складу. На підтвердження своїх слів доповідач навів в приклад пункт статті 4 ТР ТЗ 001/2011 «Про безпеку залізничного рухомого складу», який говорить: «Безпека залізничного рухомого складу і його складових частин повинна забезпечуватися шляхом встановлення призначених термінів служби і (або) ресурсів продукції, а також проведення технічних обслуговувань і ремонтів з необхідною періодичністю ».

Інший важливий момент, який торкнувся Дмитро Лосєв - питання підвищення і застосування в конструкції вагонів вузлів з більш високою надійністю, яка б вплинула на безпеку.

Говорячи про допуск на інфраструктуру рухомого складу, заступник голови підкомітету НП «ОПЖТ» по ремонту вагонів Олексій Танцурін зазначив, що розробляти документ про допуск на експлуатацію вагонів, випущених тільки з ремонтних підприємств, обмежена міра. «Документ повинен включати в себе допуск будь-якого вагона з будь-якого під'їзної колії і визначати єдині правила і вимоги», - підкреслив промовець.

Наступною темою засідання став розгляд проекту «Переліку продукції, що підлягає інспекторського та приймального контролю інспекторами приймальниками заводськими». З доповіддю виступив генеральний директор Інспекторського центру «Приймання вагонів і комплектуючих» Володимир Асріянц. Він розповів присутнім, що початковий перелік, враховуючи надіслані зауваження від членів комітету, зазнав значних змін. Комітет погодив представлений проект переліку продукції, що підлягає інспекторського та приймального контролю.

В ході засідання з пропозицією щодо організації на майданчику НП «ОПЖТ» в рамках «Інспекторського центру« приймання вагонів і комплектуючих »незалежних технічних аудитів вагоноремонтних підприємств незалежно від форми власності виступив Олег Сеньковський, перший заступник начальника ЦТА ВАТ« РЖД », віце-президент НП «ОПЖТ». Він нагадав присутнім, що в 2014 році в рамках заходу в Сочі було підписано угоду про співпрацю по створенню на майданчику НП «ОПЖТ» незалежної структури в області проведення технічних аудитів вагоноремонтних підприємств. Основне завдання - постійне підвищення вагоноремонтними підприємствами якості продукції, досягнення її високої надійності, довговічності і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Метою проведення технічних аудитів, на думку Олега Сеньківської, є підтвердження виконання підприємством вимог, що пред'являються споживачем до продукції, процесам її виробництва і системи менеджменту якості (бізнесу). За словами доповідача, реалізація можлива за рахунок проведення технічних аудитів процесів виробництва і систем менеджменту якості (бізнесу), а також за рахунок проведення прослеживающих аудитів з оцінкою виконання коригувальних і запобіжних дій.

В рамках розгляду даного питання Олег Сеньковський висловив наступні пропозиції: підкомітету по ремонту вагонів і ВАТ «ВРК-1,2,3» сформувати перелік ключових підприємств для реалізації пілотного проекту; підкомітету з ремонту вагонів розглянути і визначити необхідну кількість аудиторів ТОВ «ДЦ ПВК», в тому числі з фондом оплати праці; ТОВ «ДЦ ПВК» укласти договори з підприємствами ВАТ «ВРК-1,2,3» на проведення технічних аудитів; ТОВ «ДЦ ПВК» встановленим порядком внести зміни до штатного розпису; ТОВ «ДЦ ПВК» розробити необхідні нормативні документи для проведення технічного аудиту; на початковому етапі на комітеті по вантажному рухомому складу розглядати хід реалізації пілотного проекту та проведених аудитів (з урахуванням питань конфіденційності).

Також на порядок денний наради було винесено питання з розгляду пропозицій щодо зміцнення литих деталей вантажних вагонів. На цю тему виступив з доповіддю Володимир Фомін, начальник центру «Промислові технології» Інституту управління і інфраструктурних технологій.

З метою збільшення терміну служби литих деталей залізничного рухомого складу, підвищення безпеки руху забезпечення системи ресурсозбереження при розширенні обсягу великовагового руху університет вніс пропозиції в розроблюваний ГОСТ по тематиці ТК45 на 2016р. з урахуванням застосування вітчизняного методу зміцнення (об'ємно-поверхневий гарт литих деталей що швидко потоком води).

Крім того, на обговорення учасників засідання було винесено пропозицію рекомендувати МИИТ і АТ «ВНИИЖТ» спільно з вагонобудівними підприємствами провести підконтрольні випробування фрикційних клинів, зміцнених об'ємно-поверхневого загартуванням.

«Досягнутий результат дозволяє гарантувати збільшення терміну служби деталей в експлуатації понад 100% за рахунок збільшення статичної та втомної міцності, зносостійкості-усунення схоплювання в зоні сполучення деталей», - підсумував Сергій Вакуленко.

На завершення Сергій Калетіна підвів підсумки засідання і відзначив активну роботу всіх учасників заходу.

Прес-реліз