ЛІТУРГІЯ СВЯТИТЕЛЯ ВАСИЛЯ ВЕЛИКОГО

Л. В. В. відрізняється богословської точністю і глибиною, к-які поєднуються з лит. витонченістю і зі стрункістю тексту в цілому. Після звичайного діалогу предстоятеля і моляться анафора починається перерахуванням імен Божих (Ο Ων, Δέσποτα, Κύριε, Θεέ ...- ) І зверненням до Бога з визнанням того факту, що Його слід дякувати, прославляти і т. Д. (Ἄξιον ὡς ἀληθος κα δίκαιον ... σο εὐχαριστεῖν ...- ), Це звернення є розвитком останньої аккламацією преанафорального діалогу (Αξιον κα δίκαιον - ) І одночасно розкриттям анафори як «євхаристії» - подяки. Потім, після риторичного запитання ( ), Автор анафори окремо говорить про Кожному з Осіб Пресв. Трійці (див .: Hutcheon. 2001), від слів про Св. Духа непомітно переходячи до наступного розділу молитви - розповіді про ангельської літургії.

Слідом за ним і співом Sanctus в тексті йдеться про те, що Бог Свят і все Його діяння до людей справедливі. З цього місця починається докладна розповідь про зарядження вчиненого Богом порятунку людства. Він включає описи декількох етапів домобудівництва, більшість з яких брало супроводжується богословської ремаркою: 1) створення людини і наступне гріхопадіння (ремарка: Бог не залишив пропащого людини); 2) епоха ВЗ, коли Бог говорив з людьми через пророків; 3) епоха «повноти часів», коли Батько каже з людьми через Свого Сина (ἐλάλησας ἡμῖν ἐν αὐτῷ τῷ Υἱῷ σου - ремарка присвячена обґрунтуванню рівності Сина і Отця); 4) Боговтілення (ремарка: необхідність засудження гріха «у плоті», що належить людині - Христу, Нового Адаму, оскільки і увійшов гріх у світ через старого Адама); 5) земне життя і проповідь Господа Ісуса Христа (ἐμπολιτευσάμενος τῷ κόσμῳ τούτῳ, δοὺς προστάγματα σωτηρίας - ремарка: створення Церкви); 6) зішестя Христа в пекло (ремарка: все повинно бути наповнене Христом); 7) воскресіння Христа з мертвих (ремарка: Спаситель повинен бути першим у всьому); 8) вознесіння на небо і Друге пришестя.

Далі слід розповідь про Таємну вечерю ( institutio ); в богослужбової традиції з визант. часів на Л. В. В. установчі слова на відміну від Літургії свт. Іоанна Златоуста виголошуються з додатком на початку: після анамнесісом вимовляється моління священнослужителів про самих себе і відбувається молитва до Бога Отця про те, щоб Св. Дух освятив Дари, т. е. епіклеза (Див. Детальний аналіз цього розділу анафори в кн .: Карабінів І. A. Євхаристійний молитва (анафора). СПб., 1908. С. 92-121; див. Також: Вінклер. 2009 року; Ł awreszuk. 2015; про що ускладнюють розуміння молитви інтерполяції в епіклези Л. В. В.- в ст .: Десна. 1992).

Анафора завершується значно більше розлогими, ніж в Літургії свт. Іоанна Златоуста, поминання (під час яких, зокрема, співається, якщо немає задостойника, не "Достойно єсть», а богородічен Επ Σο χαίρει̇ ( ); про поминання на Л. В. В. див .: Болотов. 1914; Engberding. 1964), гімни, благословенням предстоятелем народу.

Вид. і літ .: Scialach V. Liturgiae S. Basilii Magni, S. Gregorii Theologi, S. Cyrilli Alexandrini: Ex Arabico Conversae. Augustae Vindelicorum, 1604; Renaudot E. Liturgiarum orientalium collectio. P., 1716. T. 1. P. 1-25, 57-89, 169-299; T. 2. P. 548-565; Goar. Euchologion. P. 135-158; Rodwell JM The Liturgies of St. Basil, S. Gregory, and St. Cyril: Translated from a Coptic Manuscript of the 13th Cent. L., 1870; Ловягин Е. І., ред. Греч. літургія св. Василія Великого: Предісл., Пров. з грец. // СДЛ. 1875. Вип. 2. С. 45-80; він же . Сир. літургія св. Василія Великого: Пер. з лат. // Там же. С. 3-44; Swainson CA The Greek Liturgies: Сhiefly from Original Authorities. Camb., 1884. P. V-XXVII, 75-87, 149-171; Brightman FE Liturgies Eastern and Western: Being the Texts Original or Translated of the Principal Liturgies of the Church. Oxf., 1896. Vol. 1: Eastern Liturgies. P. LXXXI-XLVI, 309-344, 400-411, 521-539; Renaudin P. La liturgie copte Alexandrine dite de S. Basil le Grand // ROC. 1899. Vol. 4. P. 15-43; Jugie M. L'Epiclese et le mot antitype de la messe de St. Basile // EO. 1906. Vol. 9. N 59. P. 193-198; Baumstark A. Die konstanlinopolitanische Messliturgie vor dem IX. Jh .: Übersichtliche Zusammenstellung des kritischen Quellenmaterials. Bonn, 1909. (Kleine Texte für theol. Und philol. Vorlesungen und Übungen; 35. Liturgische Texte; 3); Орлов М. І., прот. Літургія св. Василія Великого: Перше крит. изд. СПб., 1909; він же . Як іноді перевіряють виданий текст: Библиогр. замітка // ХЧ. 1911. № 11. С. 1321-1335; Прилуцький В., свящ. [Рец. на кн .:] Орлов М. І. «Літургія св. Василія Великого »// ТКДА. 1909. № 5. С. 136-144; Тураєв Б. А. З вірмено-абиссинских відносин: Анафора св. Григорія Вірменського // ЗВОРАО. 1911/1912. Т. 21. С. 12-15; Дмитрієвський А. А. Відгук про соч. М. І. Орлова «Літургія св. Василія Великого »// Зб. звітів і премій про нагороди, які присуджуються імп. АН: Звіти за 1909 СПб., 1912. С. 176-347; він же. Виправлення книг при патр. Никона і наступних патріархів / Подгот. тексту, публ .: А. Г. Кравецкий. М., 2004; Болотов В. В. Нотатки з приводу тексту Літургії св. Василія Великого: Лист архієп. Фінляндському Антонію // ХЧ. 1914. № 3. С. 281-298; Moreau F.-J. Les anaphores des Liturgies de St. Jean Chrysostome et de St. Basile: Comparées aux canons romain et gallican. P., 1927; Peterson E. Die Bedeutung von ἀναδείκνυμι in den griechischen Liturgien // Festgabe f. A. Deismann zum 60. Geburtstag. Tüb., 1927. S. 320-326; Engberding H. Das eucharistische Hochgebet der Basileiosliturgie: Textgeschichtliche Untersuchungen und kritische Ausgabe. Münster, 1931; idem. Das anaphorische Fürbittgebet der Basiliusliturgie // Oriens Chr. 1963. Bd. 47. S. 16-52; 1965. Bd. 49. S. 18-37; idem. Die Angleichung der byzantinischen Chrysostomusliturgie an die byzantinische Basiliusliturgie // OS. 1964. Bd. 13. S. 105-122; idem. Die «ΕΥΧΗ ΤΗΣ ΠΡΟΣΚΟΜΙΔΗΣ» der byzantinischen Basileiusliturgie und ihre Geschichte // Le Muséon. 1966. Vol. 79. P. 287-313; idem. Das anaphorische Furbittgebet der syrischen Basiliusliturgie // Oriens Chr. 1966. Bd. 50. S. 13-18; idem. Das anaphorische Fürbittgebet der älteren armenischen Basiliusliturgie // Ibid. 1967. Bd. 51. S. 29-50; Euringer S. Die äthiopische Anaphora des hl. Basilius: Nach vier Handschriften. R., 1934. (OrChr .; 36/3. N 98); Τρεμπέλας Π. Αἱ τρεῖς Λειτουργίαι κατὰ τοὺς ἐν Αθήναις κώδικας. Αθῆναι, 1935; idem. Συμβολα εἰς τήν ἱστορίαν τῆς χριστιανικῆς λατρείας. Αθῆναι, 1961. Τ. 2: Λειτουργικο τύποι Αἰγύπτου κα Ανατολῆς. Σ. 327-335; Strittmatter A. «Missa Graecorum» - «Missa Sancti Iohannis Chrisostomi»: The Oldest Latin Version Known of the Byzantine Liturgies of St. Basil and St. John Chrysostom // Eph.Lit. 1941. Vol. 55. P. 2-73; Lubatschiwskyj MJ Des heiligen Basilius liturgischer Kampf gegen den Arianismus: Ein Beitrag zur Textgeschichte der Basiliusliturgie // ZKTh. 1942. Bd. 66. S. 20-38; Salaville S. 'Anadeiknunai, apophanein': Note de lexicologie des textes eucharistiques // Mémorial L. Petit. Bucarest, 1948. P. 413-422. (Archives de l'Orient Chrétien; 1); Георгіївський А. І. Чинопослідування Божественної Літургії. М., 1951; Gelsinger MGH The Epiclesis in the Liturgy of St. Basil // Eastern Churches Quarterly. L., 1953/1954. Vol. 10. P. 243-248; Μωραΐτος Δ. Η ἀρχαιότερα μορφή τῶν λειτουργίων τοῦ Μ. Βασιλείου κα τοῦ Χρυσοστόμου. Θεσ., 1957; Raes A. L'authenticité de la liturgie byzantine de St. Basile // REB. 1958. Vol. 16. P. 158-161; idem. Un nouveau document de la liturgie de St. Basile // OCP. 1960. Vol. 26. P. 401-411; idem. «ΚΑΤΑ ΠΑΝΤΑ ΚΑΙ ΔΙΑ ΠΑΝΤΑ»: En tout et pour tout // Oriens Chr. 1964. Bd. 48. S. 216-220; Doresse J., Lanne E. Un temoin archaique de la liturgie copte de St. Basile. Louvain, 1960. (Bibliothèque du Muséon; 47); Capelle B. Les liturgies «basiliennes» et St. Basile // Ibid. P. 45-74; Pitt WE The Origin of the Anaphora of the Liturgy of St. Basil // JEcclH. 1961. Vol. 12. N 1. P. 1-13; Успенський Н. Д. Молитви Євхаристії св. Василія Великого і св. Іоанна Златоуста (в чині правосл. Літургії) // БТ. 1961. Зб. 2. С. 63-76; Leroy FJ Proclus, «De Traditione Divinae Missae»: Un faux de C. Paleocappa // OCP. 1962. Vol. 28. P. 288-299; Jacob A. L'euchologe de Porphyre Uspenski: Cod. Leningr. gr. 226 (Xe siècle) // Muséon. 1965. Vol. 78. P. 173-214; idem. La traduction de la liturgie de St. Basile par Nicolas d'Otrante // Bull. de l'Institut Historique belge de Rome. Brux., 1967. Vol. 38. P. 49-107; idem. Histoire du formulaire grec de la liturgie de St. Jean Chrysostome: Diss. Louvain, 1968; idem. Le plus ancien rouleau liturgique italo-grec // Helikon. R., 1989/1990. T. 29/30. P. 321-334; Bobrinskoy B. Liturgie et ecclésiologie trinitaire de St. Basile // Verbum Caro. Taizé, 1969. Vol. 23. N 89. P. 1-32; Houssiau A. L'anafora alessandrina di S. Basilio // Le nuove preghiere eucaristische. Brescia, 1969. P. 69-88; Τωμαδάκης Ν. Β. Η ἐν Ιταλίᾳ οεκδοσις λληνικῶν ἐκκλησιαστικῶν βιβλίων // ΕΕΒΣ. 1969/1970. Τ. 37. Σ. 3-33; Renoux A. L'anaphore armenienne de saint Gregoire l'Illuminateur // Eucharisties d'Orient et d'Occident: CSS, 1er Semaine. 1970. Vol. 2. P. 83-108. (Lex Orandi; 47); Mitchell LL The Alexandrian Anaphora of St. Basil of Caesarea: Ancient Source of «A Common Eucharistic Prayer» // AnglTR. 1976. Vol. 58. P. 194-206; Macomber WF The Greek Text of the Coptic Mass and of the Anaphoras of Basil and Gregory according to the Kacmarcik Codex // OCP. 1977. Vol. 43. P. 308-334; Samir K. La version arabe du Basile alexandrin: (Сodex Kacmarcik) // OCP. 1978. Vol. 44. P. 342-390; Θουντούλης Ι. Βυζαντιναί Θείαι λειτοργίαι Βασιλείου τοῦ Μεγάλου κα Ιωάννου τοῦ Χρυσοστόμου. Θεσ., 1978. (Κείμενα λειτουργικῆς; 12); Brakmann H. Zu den Fragmenten einer griechischen Basileios-Liturgie aus dem koptischen Makarios-Kloster // Oriens Chr. 1982. Bd. 66. S. 118-143; idem. Zur Stellung des Paris. gr. 325 in der Geschichte der alexandrinisch-agyptischen Liturgie // Studi sull'Oriente Cristiano. R., 1999. Vol. 3. P. 97-110; Fenwick J. The Significance of Similarities in the Anaphoral Intercession Sequence in the Coptic Anaphora of St. Basil and Other Ancient Liturgies // StPatr. 1989. Vol. 18/2. P. 355-362; idem. The Anaphoras of St. Basil and St. James: An Investigation into their Common Origin. R., 1992. (OCA; 240); Messner R. Prex Eucharistica: Zur Frühgeschichte der Basileios-Anaphora: Beobachtungen und Hypothesen // Sursum Corda: Variationen zu einem liturgischen Motiv: FS f. P. Harnoncourt / Hrsg. E. Renhart, A. Schneider. Graz; Bdpst., 1991. S. 121-129; Десна Н., прот. Ще дек. слів про відомих розбіжності між рус. і греками в літургіях святителів Василя Великого і Іоанна Златоуста // БТ. 1992. Зб. 31. С. 86-96; Каджая Н. Древнегруз. переклади творів Василя Кесарійського. Тб., 1992. С. 260-307 (на вантаж. Яз.); Johnson T. Recovering Ägyptisches Heimatgut: An Exercise in Liturgical Methodology // QLP. 1995. Vol. 76. N 3/4. P. 182-198; Bebis GS Introduction to the Liturgical Theology of St. Basil the Great // GOTR. 1997. Vol. 42. P. 273-285; Stuckwisch DR The Basilian Anaphoras // Essays on Early Eastern Eucharistic Prayers / Ed. PF Bradshaw. Collegeville (Minn.), 1997. P. 109-130; Winkler G. Zur Erforschung orientalischer Anaphoren in liturgievergleichender, Sicht 1: Anmerkungen zur Oratio post Sanctus und Anamnese bis Epiklese // OCP. 1997. Vol. 63. P. 363-420; eadem. Idem, Sicht 3: Der Hinweis auf «die Gaben» bzw. «Das Opfer» bei der Epiklese // Das Opfer: Biblischer Anspruch und liturgische Gestalt / Hrsg. A. Gerhards, K. Richter. Freiburg etc., 2000. S. 216-233; eadem. Idem, Sicht 2: Das Formelgut der Oratio post Sanctus und Anamnese sowie Interzessionen und die Taufbekenntnisse // Comparative Liturgy Fifty Years after A. Baumstark: Acts of the Intern. Congress (Rome, 25-29 Sept. 1998) / Ed. RF Taft, G. Winkler. R., 2001. P. 407-493. (OCA; 265); eadem. Die Basilius-Anaphora: Edition der beiden armenischen Redaktionen und der relevanten Fragmente, Übersetzung und Zusammenschau aller Versionen im Licht der orientalischen Überlieferungen. R., 2005; eadem. Ein Rätsel gelöst: Die Angaben zur Venediger-Handschrift (V) der älteren armenischen Version der Basilius-Anaphora in den bisherigen Veröffentlichungen // ZAChr. 2006. Bd. 10. S. 313-319; eadem. The Christology of the Anaphora of Basil in Its Various Redactions, with Some Remarks Concerning the Authorship of Basil // The Place of Christ in Liturgical Prayer: Trinity, Christology, and Liturgical Theology / Ed. B. Spinks. Collegeville, 2008. P. 112-126; вона ж [Вінклер Г.] Епіклеза і розповідь про встановлення Євхаристії в анафоре свт. Василія Великого: Нек-риє філол. спостереження щодо їх еволюції і богослов. значення // Православне вчення про церк. таїнствах: V Міжнар. Богослов. конф. РПЦ (Москва, 13-16 нояб. 2007). М., 2009. Т. 1. С. 382-399; Budde A. Einsetzungsbericht und Heiligungsbitte der Ägyptischen Basilios-Anäphora: Zur Sonderstellung der bohairischen Version // Ägypten und Nubien in spätantiker und christlicher Zeit: Akten des 6. Intern. Koptologenkongresses / Hrsg. S. Emmel ua Wiesbaden, 1999. Bd. 1. S. 465-485; idem. Wie findet man «Ägyptisches Heimatgut» ?: Der Ägyptische Ursprung der Basileios-Anaphora in der Diskussion // Comparative Liturgy Fifty Years after A. Baumstark. R., 2001. P. 671-688; idem. Typisch syrisch ?: Anmerkungen zur Signifikanz liturgischer Parallelen: Der Ursprung der Basilius-Anaphora in der Diskussion // JAC. 2002. Bd. 45. S. 50-61; idem. Die ägyptische Basilios-Anaphora: Text, Kommentar, Geschichte. Münster, 2004. (Jerusalemer Theol. Forum; 7); Renhart E. Zu einem Gebetseinschub in der jüngeren armenischen Redaktion der Basiliusanaphora // Crossroad of Cultures: Studies in Liturgy and Patristics in Honour of G. Winkler / Ed. H.-J. Feulner, E. Velkovska, RF Taft. R., 2000. P. 591-601. (OCA; 260); idem. Die älteste armenische Anaphora: Einleitung, Kritische Edition des Textes und Ubersetzung // Armenische Liturgien: Ein Blick auf eine ferne christliche Kultur / Hrsg. E. Renhart, J. Dum-Tragut. Graz; Salzburg, 2001. S. 93-242; Hutcheon CR «A Sacrifice of Praise»: A Theological Analysis of the Pre-Sanctus of the Byzantine Anaphora of St. Basil // SVTQ. 2001. Vol. 45. N 1. P. 3-23; Parenti S. La «vittoria» nella chiesa di Costantinopoli della liturgia di Crisostomo sulla liturgia di Basilio // Comparative Liturgy Fifty Years after A. Baumstark. R., 2001. P. 907-928; Verhelst S. Une priere de St. Jacques et deux prieres de St. Basile // Θυσία αἰνέσεως: Mélanges liturgiques offerts à la memoire de l'archevêque G. Wagner (1930-1993). P., 2005. P. 411-429. (Analecta Sergiana; 2); Alexopoulos S. The Influence of Iconoclasm on Liturgy: A Case Study // Worship Traditions in Armenia and the Neighbouring Christian East / Ed. RR Ervine. NY, 2006. P. 127-137; Желтов М., дияк. Чин Божественної літургії в найдавніших (XI-XIV ст.) Слав. Служебниках // БТ. 2007. Зб. 41. С. 272-359; Друковане В. В. Божественна літургія в Росії і в Греції: Сравн. изуч. суч. чину. М., 2008; McGowan AV The Basilian Anaphoras: Rethinking the Question // Issues in Eucharistic Praying East and West: Essays in Liturgical and Theological Analysis / Ed. ME Johnson. Collegeville, 2010. P. 219-261; Афанасьєва Т. І. Літургії Іоанна Златоуста та Василія Великого в слав. традиції (по Служебник XI-XV ст.). М., 2015; Ł awreszuk M. Invocation of Holy Spirit in Anaphora of St. John Chrysostom and St. Basil The Great // Studia Oecumenica. Opole, 2015. Vol. 14. P. 195-212.

Свящ. Михайло Желтов