Оборотні виробничі фонди і фонди обігу

1. 4.1. Сутність і структура оборотних коштів, кругообіг коштів організацій
2. 4.1.1 Кругообіг оборотних коштів
3. 4.1.2 Структура оборотних коштів
4. 4.1.2.1 Оборотні виробничі фонди і фонди обігу, склад і призначення
5. 4.2 Визначення потреби підприємства у власних оборотних коштах
6. 4.2.1 Нормовані і ненормовані оборотні кошти організації
7. 4.3.1 Рентабельність оборотних коштів
8. 4.3.2 Прямий коефіцієнт оборотності
9. 4.3.3 Тривалість одного обороту в днях
10. 4.3.4 Коефіцієнт завантаження

Сутність і структура оборотних коштів. Кругообіг коштів організацій. Склад і класифікація оборотних коштів організацій. Оборотні виробничі фонди і фонди обігу, склад і призначення. Визначення потреби в оборотному капіталі. Нормовані і ненормовані оборотні кошти організації. Показники економічної ефективності використання оборотного капіталу. Аналіз ефективності використання оборотних коштів. Джерела формування оборотних коштів організацій.

Презентацію Кирюшин А.А. до лекції на тему «Оборотні кошти» можна завантажити тут: Oborotnie_sredstva_lecture_2015

Умовою безперервності виробництва є відновлення його виробничих фондів. За характером участі в процесі виробництва виробничі фонди поділяються на основні та оборотні фонди. Основні виробничі фонди, як правило, багаторазово беруть участь у виробничому процесі і переносять свою вартість на готовий продукт частинами в міру накопичення амортизації. Оборотні фонди беруть участь тільки в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на виготовлений продукт.

4.1. Сутність і структура оборотних коштів, кругообіг коштів організацій

Оборотні кошти (оборотний капітал) - це активи підприємства, поновлювані з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в які як мінімум, один раз обертаються протягом року або одного виробничого циклу.

По суті, оборотні кошти - це грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, не варто шлях їх з грошовими коштами вкладеними в основні фонди.

Оборотні фонди послідовно приймають грошову, продуктивну і товарну форми, що відповідає їх розподілу на оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

4.1.1 Кругообіг оборотних коштів

Кругообіг фондів підприємства починається з авансування фондів у грошовій формі на придбання сировини, матеріалів та інших предметів праці це перша стадія кругообігу. В результаті грошові фонди приймають форму виробничих запасів, виражаючи перехід зі сфери обігу в сферу виробництва, при цьому обігові фонди переходять з грошової форми в продуктивну.
Друга стадія кругообігу відбувається в процесі виробництва, де відбувається перенесення на готовий продукт вартості спожитих в процесі виробництва оборотних виробничих фондів. В результаті другої стадії оборотні фонди переходять з продуктивною в товарну форму.
Третя стадія кругообігу полягає в реалізації готового продукту і отримання грошових коштів від продажу. Оборотні фонди переходять з товарної форми в грошову. Таким чином відбувається процес завершення кругообігу.

Оборотні кошти забезпечують безперервність поточного виробництва організації. Період їх обороту визначається відтворювальним циклом на підприємстві. Чим він довший, тим більше коштів припадає авансувати в оборотні кошти. Скорочення періоду обороту дозволяє вивільнити грошові кошти і направити їх на інші цілі.

Оборотні кошти знаходяться в постійному русі, здійснюють безперервний кругообіг, результатом якого є відновлення процесу виробництва.

4.1.2 Структура оборотних коштів

Оборотні кошти підприємства існують в сфері виробництва і в сфері обігу. Оборотні виробничі фонди і фонди обігу поділяються на різні елементи, складові матеріально-речову структуру оборотних коштів.

4.1.2.1 Оборотні виробничі фонди і фонди обігу, склад і призначення

Оборотні виробничі фонди включають:
• виробничі запаси;
• незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;
• витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси - це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес. У їх складі можна, в свою чергу, виділити наступні елементи: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, пальне, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тара і тарні матеріали, запасні частини для поточного ремонту, малоцінні і швидкозношувані предмети.

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення - це предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення, незакінчені повністю виробництвом в одних цехах і підлягають подальшій переробці в інших цехах того ж підприємства.
Витрати майбутніх періодів - це нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку і освоєння нової продукції, які виробляються в даному періоді (квартал, рік), але відносяться на продукцію майбутнього періоду.
Фонди звернення складаються з наступних елементів:
• готова продукція на складах;
• товари в дорозі (відвантажена продукція);
• грошові кошти;
• кошти в розрахунках зі споживачами продукції.

Як вже говорилося, співвідношення між окремими елементами оборотних коштів або їх складовими частинами називається структурою оборотних коштів. Так, в відтворювальної структурі співвідношення оборотних виробничих фондів і фондів обігу складає в середньому 4: 1. У структурі виробничих запасів в середньому по промисловості основне місце (близько 1/4) займають сировина і основні матеріали, значно нижче (близько 3%) частки запасних частин і тари. Самі виробничі запаси мають більш високу питому вагу в паливно і матеріаломістких галузях.

4.2 Визначення потреби підприємства у власних оборотних коштах

Визначення потреби підприємства у власних оборотних коштах здійснюється в процесі нормування, тобто визначення нормативу оборотних коштів.
Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, які відволікаються на певний строк в сферу виробництва і сферу обігу.
Метою нормування є встановлення оптимального розміру оборотних коштів, які відволікаються на певний час в сферу виробництва і сферу обігу. Оскільки об'єктивна необхідність розрахунку мінімальних запасів оборотних коштів відноситься не до всіх оборотних виробничих фондів і фондів обігу, виходячи з принципів оптимізації розмірів запасів оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих оборотних коштів належать виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція. До ненормованих оборотних засобів відносяться грошові кошти на банківських рахунках і в касі організації, засоби в розрахунках за відвантажену продукцію, виконані роботи і надані послуги і т. П.
Нормування оборотних коштів полягає в розробці безпосередньо на підприємстві економічно обґрунтованих нормативів власних оборотних коштів, що забезпечують при мінімальному розмірі коштів безперебійне виробництво і реалізацію продукції, а також розрахунки в установлені терміни. У процесі нормування оборотних коштів встановлюються приватні і сукупні нормативи. Процес нормування складається з кількох етапів.

Потреба організації в оборотних коштах не залишається постійною. Вона може коливатися в залежності від різних факторів: сезонність виробництва, нерівномірності поставок товарно-матеріальних запасів, несвоєчасність надходження грошових коштів від покупців, накопичення нереалізованої готової продукції на складі і т. Д. Частина перерахованих факторів обумовлена ​​об'єктивними умовами (сезонність виробництва), частина пов'язана з недоліками планування. У будь-якому випадку економічно недоцільно формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел, так як це знижує можливості організації у фінансуванні інших витрат.

4.2.1 Нормовані і ненормовані оборотні кошти організації

Зазвичай виділяють дві групи, що розрізняються за ступенем планування: нормовані і ненормовані оборотні кошти. Нормірованіе- це встановлення економічно обґрунтованих (планових) норм запасу і нормативів по елементах оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства. До числа нормованих оборотних коштів зазвичай ставляться оборотні виробничі фонди і готову продукцію. Фонди звернення зазвичай ненормований.

4.3.1 Рентабельність оборотних коштів

Про ступінь використання оборотних коштів можна судити за показником рентабельності оборотних коштів (Роа), який визначається як відношення прибутку від продажів (Ппр) або іншого фінансового результату до середньої за період величини оборотних коштів підприємства (ОСср).
Цей показник характеризує величину прибутку, одержуваної на кожен рубль оборотних коштів, і відображає фінансову ефективність роботи підприємства, оскільки саме оборотні кошти забезпечують рух всіх ресурсів на підприємстві.

4.3.2 Прямий коефіцієнт оборотності

Прямий коефіцієнт оборотності (Коб) - показник, що характеризує швидкість обороту за певний період часу (рік, квартал, місяць). Цей показник відображає число кругообігів, скоєних обіговими коштами підприємства, наприклад, за рік. Він розраховується як частка від ділення обсягу реалізованої продукції на оборотний капітал, який береться як середня сума оборотних коштів за певний період (як правило, рік).

Прямий коефіцієнт оборотності показує величину реалізованої продукції, що припадає на 1 крб. оборотних коштів. Збільшення цього коефіцієнта означає зростання числа обертів і свідчить про збільшення обсягу продажів на кожну вкладену гривню оборотних коштів, а також про зменшення оборотних коштів на той же обсяг продукції.
Таким чином, коефіцієнт оборотності характеризує рівень виробничого споживання оборотних коштів. Зростання прямого коефіцієнта оборотності, т. Е. Збільшення швидкості обороту, що здійснюється оборотними засобами, означає, що підприємство раціонально і ефективно використовує оборотні кошти. Зниження числа оборотів свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

4.3.3 Тривалість одного обороту в днях

Тривалість одного обороту в днях (Дод) визначається діленням середньої за період величини оборотних коштів підприємства на одноденний оборот, який визначається як відношення обсягу продажів до тривалості періоду в днях; або як відношення тривалості періоду до кількості оборотів.

4.3.4 Коефіцієнт завантаження

Зворотний коефіцієнт оборотності, або коефіцієнт завантаження (закріплення) оборотних коштів (Кз) показує величину оборотних коштів, що витрачаються на кожен рубль реалізованої продукції.

Порівняння коефіцієнтів оборотності і завантаження в динаміці дозволяє виявити тенденції в зміні цих показників і визначити, наскільки раціонально і ефективно використовуються оборотні кошти підприємства.

1.Фінанси організацій (підприємств): підручник для студентів вузів, що навчаються з економічних дисциплін, спеціальності 080105 «Фінанси і кредит» / [Н.В. Колчина і ін]; під ред. Н.В. Колчин - 4-е изд., Перераб. Т доп. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 2007 - 383 С. ISBN 978-5-238-01123-3
2.Лапуста М.Г., Мазурина Т.Ю., Скамай Л.Г. Фінанси організацій (підприємств): Підручник. - М .: інфа-М, 2008. - 575 с. - (Вища освіта). ISBN 978-5-16-002926-9
3.Бочаров В.В. Фінансовий аналіз. Короткий курс - 2-е вид. - СПб .: Пітер, 2009 - 240 с .: іл.
4.Фінанси організацій (підприємств) Автори: Антоніна Гаврилова, Андрій Попов. Видавництво: КноРус ISBN 978-5-406-00901-7; 2010 р
5. Наказ Мінфіну РФ від 06.07.1999 N 43н (ред. Від 08.11.2010) «Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Бухгалтерська звітність організації »(ПБО 4/99)»