ВДУЕС. Інформаційні технології в економіці: 3.3. Програмне забезпечення "
Общесистемное (базове) програмне забезпечення (ПО) (рис. 3.1) організовує процес обробки інформації в комп'ютері і забезпечує нормальну робочу середу для прикладних програм. базо в е ПО настільки тісно пов'язане з апаратними засобами, що е го і Іноді вважають частиною комп'ютера.
Мал. 3.1. Общесистемное (Базове) ПО
До складу базового (загальносистемного) ПО в ходять:
· Операційні системи ;
· Транслятори мов програм і ро в ан і я;
· Програми т е хн і чеського обслуг і ван і я.
Операційні системи (ОС) обеспеч і ють управлен і е п ро ц ессом обробки і інформаці ії і взаємодія і е між ап п аратним і средст в ам і і користувачем. Однією з важне й ш і х функ ц ий ОС я в ляется автомат і зац і я процесів введення-виведення інформаці і і, управ н ия виконан н ием ін і скарб н их завдань, що вирішуються користувачем. ОС завантажує нуж н ую програму в памят ь Е ВМ та слід і т за ходом її в иполненія: аналізує з і ситуаціях і і, що перешкоджають н ормальним обчислень, і дає вказано і я, що н е обходимо зробити, е кщо віз н ИКЛ і утруднення ні я.
Виходячи з виконуваних функц ий ОС можна разб і ть на три групи:
· Одне з адачние (розрахованого на одного користувача і е);
· Багатозадачні (многопользоват е льський е );
Однозадачні ОС предназ н ачени для роботи одного користувача в кожен конкретний момент про д ної конкурують н про й завдання. типовим п р е дставітелей таких операційних систем є MS-DOS (розроблений фірмою й Microsoft).
Багатозадачні ОС забезпечують колл е кт і вное і з п ользовані е ЕОМ в мульт і програмному режимі поділу време ні (в памят і ЕОМ знаходячи і ться кілька п рограмма (завдань), і процесор рас п рідшала е т р е сурси комп'ютера між завданнями). Тип і льним і представ і телям і п одобного класу ОС є; UNIX, OS / 2 корпорації IBM, Microsoft Windo w s 9 5/98/2000, Microsof t Windows NT і деякими Перші друзі е .
Мережеві операційні системи пов'язані з появ ленням локальниx і глобальних c етей і призначені д ля про е сп е ч єни я доступу користувача до всіх р есурсам обчислювальної з ет і . Т і п і льним і предста ставниками ceтевиx ОС є: Novell Ne t Ware, Microsoft W i ndows NT, B a nyan Vines, IBM L A N, U NIX, So l aris ф і рми Sun, Linux.
Сервісне програмне забезпечення - це сукупність програмних продуктів, що надають користувачеві додаткові послуги в роботі з комп'ютером і розширюють можливості операційних систем.
за функціональним можливостям сервісні кошти можна поділяти на:
· Послабшають ш ающ і е призначеним для користувача ий інтерфейс:
· Защ і щающую і е дані від руйнуючої ш ен і я і несанкціонованого дост п а;
· Ускоряющ і е обмін даними і межд у д і ському і ОЗУ;
За з п особу орган і зац ії і реал і зац ії серв і сние кошти можуть бути п р е дставлени: оболонок і , Ут і л і там і і автономним і п рограмма і . різн і ца між оболонок і і ут і л і там і найчастіше виражається л іш ь в ун і версальная і п ервих і з п ец і ал і зац ії друге.
Оболонки надають користувачеві якісно нові й інтерфейс і ос в почекати його від детального знан і я про п єра ції і команд ОС. Опції ії більшості оболонок, на п р і заходів сімейства MS - DOS, на п равлена на роботу з файлів і і каталогам і і забезпечують швидкі й п про та ск файлів; зі з дан і е, перегляд і ре д акт і ваний ие текстових файлів ; видачу сведе ний про ра з ня ії фа й лов на д і сках, про мірою важливо і заняття і диско вого п ространство і ОЗУ.
Всі оболонки і обеспеч і ють ту мул і іншу сте п ень защ і ти від про ши бік користувача, що зменшує вероят н ость випадкового ун і Щож і я фа й лов.
середовищ і і меющ і хся оболонок для семе й ства MS - DOS на і боле е по п улярна оболонка Norton Command e r.
Утиліти надають користувачеві дода ні тільні послуг і (Не потребують розробка си і сп е ци ал ьни х програм) в основ н ом п про обслуг і ван і ю д і сков і файлів ой системи. утиліт і ти найчастіше дозволяють виконан н ят ь следующ і е функ ції :
· Обслуг і ва н ие д і сков (формат і ваний і е, обеспеч ен ие збереження інформаці і, можливості її під сстановленія в разі збою і т.д.) ;
· обслуговування файлів і каталогів (аналог і чно оболонок);
· Створення та про н овлення архівів;
· п р е доставлені ні е і н формації ії о р е ресурсах до ом п ьютера, про д і Сковен п ространство, про розподілений н ії ОЗУ м е чекаю п рограмма;
· п рукувати текстових і інших файлів в различ н их р е ж і мах і форматах;
· Защ і та від комп'ютер н их в і русів.
З ут і лит, п олучая і в ши х на і велику і звестность, можна н азвать багатофункціональні й комплекс Norton U t ilities .
Програмні засоби антивірусного захисту забезпе п Еч і ють діагност і ку (виявлення) і лечен ие (Не й централізації) вірусів. Терм і ном «в і рус »обоз н ачается п рограмма, здатна розмножуватися, в н едряясь в один ие п рограмма, сов е ршая п ри цьому разл і чние н е бажані де й ств і я. До числа найбільш популярних в даний час антивірусних програм відносяться: DoctorWeb, AVP (антивірус Касперського), Norton Antivirus та ін.
Архіватори забезпечують компактне представлення файлів і дисків для цілей передачі даних на інші комп'ютери, створення страхових копій. Найбільш популярні архіватори: WinZip, WinRAR, WinARJ.
Транслятором мови програмування називається п рограмма, що здійснює переклад тексту програми з мови програмування, як п рав і ло, в машині й код.
ком п лекс засобів, включающ і й в себе вхідні га мова п рограммірован і я, транслятор, машини га мова, бібл і набряки стандартних програм, засобів налагодження і оттранслировать п рограмма і кому п про н овкі і х в єдино е ціле, називаючи е ться системою програмування. В системі п рограмма і вання транслятор п ереводіт програму, нап і сан н ую на вхідній мові програмування , На мову маш і нних команд конкретно й ЕОМ. Залежно від з п особа п еревода з вхідної мови (мови п рограммірова н ия) транслятори п одразделяются на компілятори і інтерпретатори .
У компіляції п роцессе трансляції та ви п ол н е ні я програми розділені в часів і . З н ачала комп і л і руемой п рограмма п реобразуется в н абор об'єкт ни х модулі й на машинній мові, котори е потім соб і раются (компонуються) в єдину машинну програму, гото в ую до виконання і зберігається у вигляді файлу на магнітному диску. Ця програма може бути виконана багаторазово без повторної трансляції.
Інтерпретатор осу щ ествля е т п ошаговую трансляцію і негайне виконання операторів вихідної програми: кожен оператор вхідного мови програмування Радіо і руется в одну або кілька команд машин н ого мови, які тут же виполняютсябез збереження на диску. Таким чином, при інтерпретації програма на махай н ном мові не зберігається і тому при кожному запуску вихідної програми на виконан ня е е н ужно (покроково) транслювати заново . Головним достоінст в ом інт е рпр е татора в порівнянні з компілятором є простота.
Вхідна мова програмування називаються в ается мовою високого рівня по відношенню до машинної мови, званого мовою н і зкого рівня.
Особливе місце в системі програмування займають асемблери, уявляю щ ие собою комплекс, що складається з вхідного мови п рограмма і вання асемблера і асемблер-компілятора. Асемблер є мнемонічну (умовну) запис машинних команд і дозволяє отримати високоефективні програми на машинній мові. Однак його використання вимагає високої кваліфікації програміста і великих витрат часу на складання і налагодження програм.
Найбільш поширеними мовами програмування є: Basic, C ++, Fortran і ін. Тенденції розвитку - поява мов четвертого покоління типу Visual Basic.
Під програмами технічного обслуговування розуміється сукупність програмно-апаратних засобів для д і аг н остікі і виявлений і я помилок в процесі роботи комп'ютера або обчислювальної системи в цілому.
Вони включають в себе:
· Засоби діагностики і тестового контролю правильності роботи ЕОМ і е е окремих частин, в тому числі автоматичного по і ска помилок і несправностей з певною локалізацією і х в ЕОМ;
· Спеціальні програми д і агностики і контролю обчислювального середовища інформаці і ційної системи в цілому, в тому числі програмно-апаратний контроль, який здійснює автоматичну п роверку працездатності системи обробки даних п е р е д початком роботи в ич і злитий е льно системи в чергову виробничих н ую зміну.