Самооцінка підлітків і типи навчальної мотивації в класах з різним статусом

Формування навчальної мотивації школярів без перебільшення можна назвати однією з центральних проблем сучасної школи. Актуальність цього питання обумовлена ​​оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у школярів прийомів самостійного придбання знань і розвитку активної життєвої позиції. Оскільки найбільш гострі проблеми в галузі навчання пов'язані з відсутністю мотивів до отримання освіти у основної маси учнів, наслідком чого є зниження базових показників освіченості випускників всіх шкіл, то важливість названого критерію стає очевидною. Навчальна діяльність має для різних школярів різний зміст, що формується в різних освітніх системах по-своєму. Виявлення характеру навчальної мотивації і сенсу вчення для школяра в кожному конкретному случаеіграет вирішальну роль у визначенні заходів педагогічного впливу.

На навчальну мотивацію школярів впливає безліч психологічних і соціальних факторів, в числі яких самооцінка підростаючого покоління.

Самооцінка переважно пов'язана із соціальною представленістю «Я» особистості. Її розглядають як певний інтегратор трьох основних компонентів Я-образу: фізичного, психологічного та соціального.

Відомий факт, що з віком самооцінка стає все більш диференційованої [6] .Подростковий вік вважається важливим періодом в психосоциальном розвитку людини. Ставши школярем середньої ланки, дитина отримує нові права і обов'язки і вперше починає займатися суспільно значущою діяльністю, від рівня виконання якої залежать його місце серед оточуючих і його взаємини з ними. Ця нова соціальна ситуація обумовлює і формування особливостей особистості дитини шкільного віку.

У період шкільного навчання під впливом оціночних суджень значущих дорослих - вчителів, батьків, а також однолітків, школяр починає ставитися певним чином до реальних результатів своєї навчальної діяльності та до самого себе як до особистості, так у нього формується установка на оцінку своїх можливостей - один з основних компонентів самооцінки.

Питанням вивчення самооцінки свого часу займалися такі видатні діячі психології, як Л.І. Божович, М.І. Лісіна, І.С. Кон, Н.А. Менчинская, А.І. Липкина і багато інших [4].

Багато дослідників вважають, що самооцінка є досить пізніше освіту, і відносять його формування до 10-11 років. Якщо орієнтуватися на результати, отримані Є.І. Савонько (1970), початок дії механізму самооцінки слід датувати приблизно 12-13 роками, тобто підлітковим віком, оскільки саме тоді відбувається виражений перехід в поведінці дитини з зовнішньої оцінки на самооцінку. У підлітковому віці відбувається виникнення нового рівня самосвідомості. Сформувавшись, самооцінка молодшого підлітка набуває відносну стійкість, але відрізняється високим ступенем залежності від зовнішніх обставин. Молодші підлітки, як правило, переоцінюють свої можливості [5].

Від самооцінки залежать взаємини з оточуючими школяра людьми, його критичність до себе, вимогливість до своїх дій і вчинків, ставлення до успіхів і невдач. Самооцінка безпосередньо впливає на ефективність навчальної діяльності. Від уявлень про свої здібності залежить впевненість в своїх силах, відношення до помилок, успішність та інші моменти навчальної діяльності [1].

З входженням дитини в власне підлітковий період відбуваються суттєві перетворення в характері мотивації його навчально-пізнавальної діяльності.

Мотиви, які домінували на колишньому етапі онтогенезу, виявляються витісненими іншими, які раніше не займали такого значного місця. Так, в якості ведучого мотиву в середніх класах дослідники називають прагнення підлітка завоювати певне положення в класі, домогтися визнання однолітків, що продиктовано загальними особливостями цього вікового періоду.

Прояви власне пізнавальних інтересів підлітків, як правило, сильно розходяться. У одних вони характеризуються невизначеністю, мінливістю і ситуативностью. У інших проявляються стосовно до вузького кола навчальних предметів, у третіх - до більшості з них. Зростає значимість власної думки, підліток більшою мірою починає покладатися на власні судження.

Підлітковий період у всіх без винятку літературних джерелах розглядається як перехідних етап, який характеризується падінням навчальної мотивації. Вчителі, батьки, та й самі школярі відзначають тенденцію до зниження шкільної мотивації.

Метою дослідження було виявлення взаємозв'язку самооцінки підлітків з типами навчальної мотивації в класах з різним статусом.

Організація і методи дослідження

У дослідженні взяло участь 547 учнів 6-10 класів загальноосвітніх шкіл м Новосибірська, у віці від 12 до 16 років.

Для виявлення рівня самооцінки підлітків була використана методика «Шкала самооцінки особистості старшокласника» Головей Л.А., Рибалко Е.Ф. [3].

Результати дослідження

Середні показники самооцінки у хлопчиків становили 109 балів, у дівчаток 107 балів. Достовірних відмінностей самооцінки по підлозі не виявлено.

Самооцінка розрізнялася між класами. Так в шостих класах самооцінка нижче, ніж в одинадцятому. Можливо, це пов'язано з тим, що в 12-13 років у школярів 6 класів настає гострий період підліткового кризи, пов'язаний зі змінами в зовнішньому вигляді школярів, з появою якоїсь недолугості в манері одягатися, в поведінці, швидше за подібні тенденції і призводять до низької самооцінки 6-ти класників. А в 11 класах, прояви підліткового періоду значно знижуються, накопичений досвід і знання дозволяють більш сміливо заявляти про себе (Таблиця 1).

Таблиця 1.

Різниця самооцінки підлітків в різних класах

Самооцінка мала достовірні відмінності в класах з різною системою навчання (F = 4,991; р = 0,002). Так найнижчу самооцінку мали школярі з традиційних класів, а найвищу школярі з профільних класів. Дана ситуація пояснюється тим, що учні профільних класів більш цілеспрямовано ведуть підготовку в школі з навчальних дисциплін, в зв'язку з цим рівень їх знань вище, вони частіше беруть участь в шкільних конференціях і більш активні в шкільному житті, а такий досвід призводить до більшої впевненості в собі (Рис. 1).

Мал. 1. Самооцінка підлітків в класах з різною системою навчання

Самооцінка підлітків негативно корелювала з пізнавальної, емоційної і зовнішньою мотивацією. Тобто чим вище самооцінка, тим нижче пізнавальна, емоційна і зовнішня мотивація. Можливо, це пов'язано з тим, що в підлітковому віці провідною діяльністю є референтное спілкування, а не навчальна діяльність, отже, пізнавальна активність знижується, інтерес до процесу навчання теж падає, варіанти заохочення або покарання на підлітків перестають впливати як з боку батьків, так і з боку вчителів (Рис. 2)

Мал.2.Взаємозв'язок самооцінки підлітків з типами навчальної мотивації

У хлопчиків і дівчаток виявилися негативні кореляційні взаємозв'язки між самооцінкою і типами навчальної мотивації. Так у хлопчиків виявилася негативна взаємозв'язок самооцінки з емоційної і зовнішньою мотивацією, а у дівчаток виявилася негативна взаємозв'язок самооцінки з пізнавальної, емоційної і зовнішньою мотивацією. Це пояснюється відсутністю прагнення у підлітків отримувати нові знання, бути корисним суспільству, бажання виконати свій навчальний борг, розуміння необхідності вчитися, отримувати оцінки за виконання навчальних завдань, що підтверджується забування щоденника або зовсім його відсутністю. Також необхідно зауважити, що дівчатка в цьому віці або присвячують себе навчанню, або зовсім про неї забувають. Якщо ми стикаємося з низьким рівнем пізнавальної мотивації при завищеній самооцінці, то можна припустити, що для дівчаток характерно прагнення не бути «ботаніком». Отримані дані підтверджуються таким автором, як Б.Р. Мандель [2]. Т. е., Вони не пов'язані зі змістом навчальної діяльності і процесом її виконання, не прагнуть оволодіти новими знаннями, навчальними навичками, не вміють виділяти цікаві факти, явища, не виявляють інтерес до істотних властивостях явищ, до закономірностей в навчальному матеріалі, теоретичним принципам , ключовим ідеям (Таблиця 2).

Таблиця 2

Взаємозв'язок самооцінки підлітків з типами навчальної мотивації по підлозі

Примітка: Д-дівчинки; М-хлопчики; * Р <0,05; ** р <0,01

Самооцінка виявила негативні взаємозв'язку з пізнавальною мотивацією в 10 класах, з емоційної мотивацією в 9 і 10 класах, зі шкільної мотивацією в 6 класах, із зовнішньою мотивацією в 6, 8, 9, 10 класах. В інших класах кореляційних взаємозв'язків виявлено не було.

Зниження пізнавальної та емоційної мотивації при підвищенні самооцінки підлітків 9 і 10 класів, підтверджується специфікою віку - відбувається зміщення інтересу в бік спілкування, підлітки прагнуть показати себе в референтній групі більш сміливими, розкутими, в зв'язку з цим інтерес до отримання знань і допитливість знижуються. У 6 класах позиція школяра з її тенденцією самостійного придбання знань, раціональної організації своєї навчальної праці, знижується в зв'язку зі вступом учнів в підлітковий період. Також на учнів 6,8,9,10 класів перестає діяти система заохочення і покарання з боку батьків і вчителів. Дитяче прагнення добитися похвали у батьків за шкільні успіхи також перестає бути актуальним. Як наслідок ми стикаємося з тенденцією зниження зовнішньої мотивації навчання (Таблиця 3).

Таблиця 3

Кореляційні показники самооцінки підлітків і типів навчальної мотивації в різних класах

Примітка: * р <0,05; ** р <0,01

У традиційних класах самооцінка мала негативні зв'язку з пізнавальною, емоційною і зовнішньою мотивацією.

У класах з поглибленим вивченням предметів виявилися дві негативні взаємозв'язку самооцінки з емоційної мотивацією і зовнішньою мотивацією.

У розвиваючих класах самооцінка мала негативну зв'язок із зовнішньою мотивацією.

У профільних класах також була виявлена ​​негативна взаємозв'язок самооцінки з емоційним мотивом навчання.

Комунікативна, емоційна мотивація, мотивація саморозвитку, шкільна та досягнення не мала кореляційних взаємозв'язків з самооцінкою школярів (Рис 3).

Мал. 3. Взаємозв'язок самооцінки підлітків з типами навчальної мотивації в класах з різним статусом

Таким чином, у хлопчиків виявилася негативна взаємозв'язок самооцінки з емоційної і зовнішньою мотивацією, а у дівчаток - негативний взаємозв'язок самооцінки з пізнавальної, емоційної і зовнішньою мотивацією.

Список літератури

Андрюшкова Н.П. Взаємозв'язок самооцінки і шкільної успішності на різних вікових етапах / Новий університет. 2012.№ 5 (14).

Мандель Б.Р. Педагогічна психологія: навчальний посібник. - М .: КУРС: ИНФРА-М, 2012. - 368 с.

Ратанова Т.А., Шляхта Н.Ф. Психодіагностичні методи вивчення особистості: Навчальний посібник. - 4-е изд., Испр. - М .: Московський психолого-соціальний інститут: Флінта, 2005.

Ремшмидт Х.В. Підлітковий і юнацький вік, проблеми становлення особистості / Х.В. Ремшмидт // психотерапія дітей і підлітків. - М .: Світ, 1994. - 320 с.

Ступина К.С. Співвідношення антропометричних особливостей і показників самооцінки школярів / Питання психології, 2010 №1.

Mullener N., Laird JD (1971). Some developmental changes in the organization of self evaluations // Developmental Psychology, 5, 237-243.