НТФ "Інтес"
ЯК МІНІМІЗУВАТИ РИЗИКИ І ВИТРАТИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ імпортних Консигнаційна УГОД
Для підвищення ефективності своєї діяльності, отримання прибутків з мінімальними ризиками, підприємства і організації України проводять постійний пошук можливостей ринку в області торгівлі товарами. У разі якщо пріоритет відданий зовнішньоекономічним ринку, у підприємства виникає певний комплекс питань, які вимагають позитивно відповіді і пов'язаних з тим, який зовнішньоекономічну операцію слід віддати перевагу, який вибрати механізм для її реалізації, які дії необхідно зробити, як правильно організувати свою роботу та ін .
Із сукупності зовнішньоекономічних угод, що застосовуються сьогодні в зовнішній торгівлі особливий інтерес представляють консигнаційні угоди, які відносяться до посередницьких операціях і набули широкого поширення на Україні.
Довідка: Консигнаційні угоди є одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, визначених Законом України від 16.04.91 № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", а до операцій, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом певного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу товари, які належать консигнанту.
У консигнаційної угоді, яка передбачає ввезення товарів на територію України, бере участь дві сторони: підприємство - нерезидент України (консигнант), який здійснює поставку товарів для продажу на Україні і підприємство - резидент України (консигнатор), яке, не отримавши право власності на товар, безпосередньо здійснює його продаж на території України.
Отже, підприємству випала нагода здійснити поставку імпортних товарів для їх реалізації на території України, з можливістю повернення нереалізованої частини товарів їх власнику - консигнантові. Що ж необхідно зробити і який вибрати порядок дій, щоб прискорити виконання митних формальностей і максимально мінімізувати витрати підприємства.
1. Перш за все, необхідно враховувати, що реалізація імпортних консигнаційних угод передбачає обов'язкове розміщення ввезеного товару на митний ліцензійний склад, з якого, власне, і буде здійснюватися продаж імпортного товару.
Довідка: Митним ліцензійним складом є обладнане приміщення або інше місце, на право відкриття та функціонування якого отримано відповідний дозвіл Державної митної служби України. Такі склади належать суб'єктам господарської діяльності, які надають послуги зі зберігання товарів, що перебувають під митним контролем. Розміщення товарів на митний ліцензійний склад здійснюється на підставі договору зберігання між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та власником такого складу, зовнішньоекономічного договору, на виконання якого переміщаються товари, товаросупровідних та інших необхідних документів. Позитивним моментом у використанні митних ліцензійних складів є те, що розміщуються на них імпортні товари зберігаються без справляння мита та інших податків, а також без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Товари (крім підакцизних), які ввезені на митну територію України, можуть зберігатися на МЛС на строк до трьох років. Основні вимоги до митним ліцензійним складам, порядок їх функціонування, а також розміщення і випуску з них товарів регулюється наказом Держмитслужби України від 31.12.96 № 592 "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів".
Основною причиною, по якій потрібно використання митного ліцензійного складу, є те, що на весь період консигнації товар повинен перебувати під митним контролем. Випуск такого товару у вільний обіг на території України призведе до неможливості його подальшого повернення консигнантові на умовах консигнаційного договору. Якщо, наприклад, Консигнатором був оформлений імпорт товарів, що надійшли з оплатою всіх передбачених податків і зборів, то їх вивезення за межі України може бути здійснений тільки на загальних підставах, з оформленням експортної вантажної митної декларації. При цьому в 90-денний термін (даний термін встановлений Законом України від 23.09.94 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення взаєморозрахунків у іноземній валюті") на рахунок експортера повинна надійти виручка від суми експортованих товарів.
Таким чином, консигнатор повинен визначитися з митним ліцензійним складом, на якому буде зберігатися ввезений товар. При складанні та підписанні договору зберігання з власником митного ліцензійного складу необхідно пам'ятати, що цей процес регулюється на Україні відповідними статтями Цивільного кодексу України. При складанні таких договорів рекомендується враховувати особливості імпортних товарів і можливі терміни їх зберігання, заходи відповідальності сторін, порядок компенсації збитків за неналежне виконання своїх обов'язків сторонами договору зберігання, а також інші моменти, які пов'язані з наданням послуг із зберігання товарів.
2. Виходячи з того, що метою зовнішньоекономічного договору є встановлення, зміну або припинення взаємних прав і обов'язків сторін у зовнішньоекономічній діяльності, підготовка коректного зовнішньоекономічного договору є одним з ключових моментів в здійсненні консигнаційних угод.
Сформована в Україні практика дозволяє підкреслити деякі рекомендації, які доцільно враховувати при складанні зовнішньоекономічних договорів консигнації. Крім загальних вимог, які пред'являються до зовнішньоекономічних договорів, в договорі консигнації повинні бути чітко сформульовані наступні положення:
- момент переходу права власності на товар;
- порядок встановлення ціни товару;
- термін консигнаційної продажу;
- порядок повернення нереалізованої частини товару.
Як уже зазначалося, товари, що ввозяться на Україну на умовах консигнації, залишаються власністю консигнанта. Умови реалізації таких товарів можуть бути визначені при складанні наступного договору купівлі-продажу товарів з українським імпортером, тобто безпосередньо на момент випуску товарів з митного ліцензійного складу у вільний обіг на території України. Саме тому фахівці іноді називають договору консигнації договорами "купівлі-продажу з відстрочкою платежу". Таким чином, у зовнішньоекономічному договорі необхідно чітко вказати умови, за якими буде здійснено перехід права власності на товар.
Умови платежів за консигнаційний товар повинні визначати валюту платежу, а також термін перерахування грошей на рахунок консигнанта після виконання консигнатором договору купівлі-продажу. Визначаючи ціну при продажу, контрагенти керуються як ціною, визначеною консигнаційної угодою та умовами поставки товару, так і можливим включенням в таку ціну товару вартості зберігання товарів на митному ліцензійному складі, обслуговування товарів, а також інших можливих витрат, які були понесені Консигнатором в період зберігання товару. Окремим розділом договору рекомендується передбачати можливість зміни ціни на поставлений товар в процесі його реалізації на внутрішньому ринку, а також на підставі чого і яким документом буде підтверджуватись ціна товару.
Важливим елементом в консигнаційному договорі є термін консигнаційної продажу, а також термін виконання самого договору. Термін дії договору консигнації в обов'язковому порядку повинен перевищувати термін консигнаційної продажу товарів, які в ньому позначені і може завершуватися тільки після повної їх продажу і розрахунків між сторонами або після повернення нереалізованої частини товару і проведення кінцевих взаєморозрахунків. У процесі формулювання даного розділу зовнішньоекономічного договору слід враховувати також термін використання (кінцевий термін споживання) товару, який може зробити істотний вплив на виконання консигнатором своїх зобов'язань.
Сформована в Україні практика рекомендує також вказувати у зовнішньоекономічних договорах консигнації обставини і порядок можливого повернення товару, а також бік, яка понесе витрати, пов'язані з цією процедурою. Наявність такого застереження у зовнішньоекономічному договорі дозволить в подальшому уникнути консигнатору ризиків, пов'язаних з неможливістю продажу товару на внутрішньому ринку.
Крім зазначеного вище, у зовнішньоекономічних консигнаційних договорах рекомендується визначати повноваження консигнатора щодо розпорядження товарами, які надійшли на консигнацію і, при необхідності передбачати дотримання Консигнатором встановлених умов зберігання товарів, проводити, при необхідності, їх перепакування, провітрювання, сушку і інші необхідні дії в період зберігання .
3. Як вже зазначалося, ввезений товар, який поставляється на підставі договору консигнації, підлягає обов'язковому розміщенню на митному ліцензійному складі. Для здійснення митного оформлення товару декларант складу (це право дано тільки митному ліцензійному складу) заповнює вантажну митну декларацію в режимі "митний склад", з оплатою зборів за її оформлення. Ставка зборів становить 30 доларів США за основний аркуш вантажної митної декларації. Якщо товарів кілька, для декларування товарів використовуються додаткові аркуші вантажної митної декларації (з розрахунку один лист на три товару), за оформлення яких оплачується по 15 доларів США.
При митному оформленні товарів у вільний обіг на митній території України (іншими словами - імпорт), згідно з умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, Консигнатором формуються відповідні партії товару на підставі рахунків-фактур консигнанта на заявлений Консигнатором обсяг. Випуск товарів з митного ліцензійного складу у вільний обіг на території України проводиться за умови надання в митницю вантажної митної декларації, з оплатою встановлених податків і зборів, і надання дозволів державних органів, які потрібні при митному оформленні імпорту товарів. З діючими ставками митних зборів, а також видами дозволів державних органів, які повинні надаватися при імпорті товарів можна ознайомитися в програмі QD Profession.
Повернення частини нереалізованого товару консигнантові можливий за умови, що договір консигнації передбачає таке повернення. У такому випадку підставою для митного оформлення товарів для подальшого його вивезення за межі митної території України є транзитна вантажна митна декларація, оформлення якої здійснюється, як правило, з дозволу керівництва митниці.
На закінчення, хотілося б кілька слів сказати про митну вартість товарів, які були розміщені на митних ліцензійних складах на підставі договорів консигнації та випускаються з них у вільний обіг на митній території України.
Відповідно до Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів ( наказ Держмитслужби України від 31.12.96 № 592 ), Митна вартість товарів, які заявлені у вільний обіг на митній території України, визначається на момент випуску товарів зі складу. Якщо товари при розміщенні на митний ліцензійний склад за договорами консигнації залишаються власністю нерезидента до їх випуску з даного складу у вільний обіг, умови їх реалізації можуть бути визначені в договорі купівлі-продажу, тобто безпосередньо на момент випуску цих товарів з митного ліцензійного складу у вільне звернення. Видані застрахованим особам позначеного товару може відрізнятися від тієї, яка заявлялася декларантом при розміщенні на митний ліцензійний склад та її визначення здійснюється виходячи з вартості, зазначеної в договорі купівлі-продажу і рахунку-фактурі, на підставі якої здійснюється оплата за товар.
На малюнку представлена блок-схема реалізації найбільш поширених договорів консигнації товарів, з використанням митних ліцензійних складів.
Цифрами на схемі умовно позначені:
1 - складання зовнішньоекономічного договору консигнації між резидентом України (консигнатор) і нерезидентом України (консигнант);
2 - складання договору зберігання товару на митному ліцензійному складі;
3 - поставка товару на митну територію України;
4 - розміщення товару на митний ліцензійний склад;
5 - складання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товару;
6 - договору купівлі-продажу товару між українськими підприємствами;
7 - продаж товару на внутрішньому ринку;
8 - оплата за товар на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товару, повернення нереалізованої частини товару.
В.Науменко, опубліковано в газеті "Меблевий бізнес в СНД" 2002 # 4