До чого призведе скасування ліцензування в оціночної діяльності в Казахстані

Сьогодні представники оціночної діяльності так чи інакше пов'язують труднощі оцінки з чинним законодавством у цій галузі, а саме з ліцензуванням і його планованої скасуванням.

За даними Республіканської палати оцінювачів Казахстану, за останні десять років в РК було видано близько чотирьох тисяч ліцензій. Правда, порахувати точну кількість ліцензій неможливо, як неможливо відстежити діяльність більшості оцінювачів. Протягом багатьох років ліцензії в Казахстані видавалися не тільки юридичним, але і фізичним особам. У 2011 році ринок оціночної діяльності склав 45 мільйонів доларів. Якщо враховувати розміри ринку, число організацій і незалежних оцінювачів, це досить невелика цифра. Прийдешні зміни, які спричинить за собою можливе скасування ліцензування, можуть стати причиною зниження доходів і скорочення числа фахівців в області оцінки.

Однак скасування ліцензування питання вирішене, хоча і довготривалий. У 2011 році в Казахстані було видано указ президента про спрощення функціонування підприємницької структури і скасування близько трьохсот ліцензій. У цей список входить і оціночна діяльність. В уряді республіки вже більше року розробляється план переходу оціночної діяльності на повне саморегулювання, тобто передачу основних повноважень палатам оцінювачів.

- Вважаю, що скасування ліцензування призведе до хаотичного розвитку оціночної діяльності в Казахстані, - каже генеральний директор «Азія Турабі» Елдос Ерсеітов, а також буде сприяти розхитування ринку кредитування. У Казахстані ще не створені умови для переходу на саморегулювання будь-якої діяльності, так як у нас відсутній досвід і відповідна нормативно-правова база. Необхідне проведення ретельного аналізу і пошуку оптимального варіанту виду саморегулювання, який приживеться в нашій правовій системі.

Треба сказати, що скасування ліцензування може спричинити за собою і негативні наслідки, як, наприклад, сталося в Росії, де його скасували ще в 2007 році. Правда, в Росії і раніше ліцензували тільки юридичні особи. В результаті скасування оцінювачі - фізичні особи опинилися під наглядом палат, а ось юридичні особи повністю з-під контролю пішли.

- Юридичні особи в Росії - це ІП та ТОВ. У складі цих організацій може працювати 20-30 чоловік - фізичних осіб, і ці оцінювачі знаходяться під контролем палат, а саме ТОВ або ІП не під контролем, - пояснює керівник Карагандинської палати оцінювачів, директор компанії «Артокс» Артем Шевчук. - У них за законом директором цієї організації може бути взагалі не оцінювач, але він стверджує звіти про оцінку. Припустимо, клієнту потрібна замовна оцінка, він приходить до директора ТОВ, домовляється, директор доручає підлеглому провести замовну оцінку. Оцінювач відмовляється, директор погрожує звільненням, і той погоджується, а потім, якщо з цією оцінкою виникають проблеми, директор ні за що не відповідає і «під роздачу» потрапляє оцінювач. Щоб не сталося такого перекосу у нас, я з упевненістю стверджую, що ліцензування юридичних осіб потрібно залишати. Контролювати їх діяльність повинна держава.

- При сьогоднішній нестабільній економічній ситуації в Казахстані необхідно обережно підходити до реформи регулювання оціночної діяльності. На мій погляд, про саморегулювання оціночної діяльності взагалі думати рано, - каже голова президії столичної палати оцінювачів, практикуючий оцінювач Ольга Яковлєва. - З новим витком підвищення цін на нерухомість, зокрема, в Астані, саморегулювання ринку оціночних послуг необхідно більш докладно підготувати. Ліцензування в тому вигляді, в якому воно існує зараз, вже показало свою неспроможність. Крім того, питання про скасування ліцензування практично вирішене на урядовому рівні. Навряд чи нам вдасться ще продовжити перехідний на саморегулювання період більше ніж на рік. Однак віддавати контроль на відкуп саморегулівних організацій повністю передчасно.

- На мій погляд, скасування ліцензування оцінки як юридичних, так і фізичних осіб - передчасна міра, яка призведе до подальшого падіння професійної оцінки і як спеціальності, і як професії, - вважає керівник Палати професійних оцінювачів Казахстану, директор оцінної компанії «Ріал Істейт» Марія Барнаева. - У перспективі скасовувати ліцензування доведеться, таке завдання поставлене главою держави. Але почати треба з відміни ліцензування юридичних осіб. За нашим законодавством огляд об'єкта оцінки робить оцінювач, приймає рішення про методологію розрахунків оцінювач, робить звіт знову оцінювач, і саме від його рівня знань і залежить реальна вартість об'єкта. З введенням кваліфікаційних іспитів, які проводить уповноважений орган, стало дуже помітно підвищення рівня оцінювачів, які приходять до спеціальності. Можна, звичайно, міркувати про заміну ліцензії фізичних осіб на кваліфікаційне свідоцтво, яке видаватимуть палати, але сьогодні я застерегла б від прийняття такого рішення, так як багато разів зросте корупційна складова, і в професію прийдуть малознающіе люди, якість звітів погіршиться.

- В минулому році на 12 Міжнародному конгресі оцінювачів в Алмати колегами було підкреслено, що нормативне, методичне та організаційне забезпечення оціночної діяльності в РК є передовим в країнах СНД, - говорить заступник голови президії, голова Експертної ради Республіканської палати оцінювачів (РПО) Олександр Калінін. - Дійсно, розроблено та затверджено 18 документів - закон, стандарти, правила, інструкції. У кожній області створено по одній палаті оцінювачів, які об'єднуються в єдину РПО. Введено обов'язкове членство оцінювачів в одній з палат. З іншого боку, має місце як мінімум три сумнівних досягнення в оціночної діяльності Казахстану. По-перше, ми займаємо перше місце в світі за кількістю виданих ліцензій у розрахунку на 1 млн населення. По-друге, ніде, крім як у РК, оцінювачів НЕ курирує Міністерство юстиції. Зазвичай кураторами виступають Міністерство фінансів, Комітети по держмайна та інші організації. І, по-третє, все в двох або трьох країнах ліцензуються юридичні та фізичні особи в області оціночної діяльності. Зі створенням обласних палат має місце плутанина з їх кількістю і членства. Крім того, ряд оцінювачів, які працюють у БВУ, на держслужбі, в аудиторських компаніях, не мають право надавати комерційні послуги з оцінювання. Фактично, вони не є практикуючими оцінювачами. За вказаними та інших причин президія РПО наполягає на скасуванні ліцензування фізичних осіб і передачу функцій їх сертифікації палатам. Однак Міністерство юстиції не зацікавлене в цьому, тому як проводить екзаменацію кандидатів на отримання ліцензій. Перехід на саморегулювання і сертифікацію оцінювачів на рівень обласних та Республіканської палат дозволить, на мій погляд, посилити контроль за якістю оціночних послуг.

Артем Шевчук, керівник Карагандинської палати оцінювачів, директор компанії «Артокс»:

- Закон про оціночну діяльність буде змінюватися найближчим часом. На мій погляд, необхідно залишити ліцензування юридичних осіб, а ось видавати ліцензії фізичним особам потрібно припинити. Ми не раз виходили в органи юстиції з цими пропозиціями. Крім того, я вважаю необхідно обнулити видані раніше ліцензії. Люди, які отримали ці ліцензії, якщо вважають себе фахівцями в області оцінки, можуть скласти кваліфікаційний іспит і підтвердити свою спроможність у професії. Що стосується палат оцінювачів, то сьогодні на території Казахстану їх чотирнадцять - це багато. Палатам потрібно об'єднуватися і укрупнюватися. Держава повинна дати палатам більше повноважень з контролю якості оцінки. Цьому буде сприяти перехід на саморегулювання. Що ж відбувається сьогодні? Навіть якщо я бачу, що якийсь оцінювач порушує законодавство, я не можу нічого зробити, якщо він не перебуває в нашій палаті, нехай навіть працює на території Караганди. Сьогодні закон дозволяє оцінювачам складатися в будь-який палаті - навіть якщо оцінювач працює в Астані, він може значитися, наприклад, в Павлодарської палаті. Ми з такою проблемою зіткнулися. У Караганді працює оцінювач, в нашій палаті не перебуває, і я точно знаю, що працює, порушуючи законодавство, тобто нечесно. Обробляємо інформацію, направляємо до Міністерства юстиції - звідти дзвонять і вичитують, як хлопчика, кажуть «ви перевищуєте свої повноваження». Виходячи з цього прикладу, варто робити висновок, що законодавство давно необхідно міняти. Це довгострокова робота. Після скасування ліцензування департаменти юстиції на місцях повинні будуть перевіряти діяльність ІП і ТОВ, що займаються оцінною діяльністю. Ліцензування фізичних осіб треба замінити сертифікацією. Подібна система діє у аудиторів. У них немає ІП, тільки ТОО і багато функцій з контролю та нагляду дано палатам. Юридичним особам необхідно видавати ліцензію мінімум за чотирма напрямками - оцінка бізнесу, нерухомості, обладнання та інтелектуальна власність. Що стосується фізичних осіб, сертифікація повинна проходити ще по більш вузьким спеціалізаціями. Всі ці пропозиції є в проекті переходу на саморегулювання, але ось візьмуть їх чи ні поки невідомо.

Фото: photogenica.ru

інформаційна служба www.kn.kz