Дебет-Кредит № 25 :: Транспортна експедиція. головне
- Основні види договорів експедирування
- Договір транспортного експедирування
- Договір транспортного агентування
- Оподаткування транспортно-експедиторської діяльності
- Бухгалтерський облік експедиторської діяльності
- Експедитор і перевізник - в чому відмінність
Дебет-Кредит № 25 (21.6.2004)
Суть справи :: Практика
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Що потрібно знати бухгалтеру підприємства, яке надає транспортно-експедиторські послуги
Транспортно-експедиторська діяльність є складовою частиною транспортної логістики. Транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) являє собою комплексну систему доставки, що включає перевезення товару від виробника до споживача і виконання пов'язаних з цим вантажно-розвантажувальних робіт, пакування, складування, зберігання, страхування вантажів, ведення розрахунків і т. Д. Експедитор є з'єднувальним ланкою між вантажовідправником, перевізником і вантажоодержувачем (див. схему).
схема 1
Місце експедитора в транспортному процесі
У цьому ланцюжку вантажовідправник знає, куди йому треба доставити вантаж, перевізник - яким чином його доставити, а експедитор організовує перевезення найоптимальніше і з найменшими витратами.
Експедитором називають особа, яка надає транспортні послуги і не має значних активів. Експедитори використовують ресурси транспортних компаній, що мають значні активи у вигляді транспортних засобів і забезпечують фізичне перевезення вантажу. Експедиторів часто порівнюють з агентами бюро подорожей, які залагоджують всі формальності по переміщенню туристичної групи (резервують готелі, купують квитки і т. Д.), Але самі не переміщують туристів з їх багажем.
Перевізником називають компанію, яка безпосередньо займається перевезенням вантажів, товарів. Перевізник зазвичай несе відповідальність за весь транспортний маршрут, незалежно від того, перевозить він товари власними або іншими транспортними засобами.
Міжнародна експедиторська асоціація FIATA 1 випустила Model Rules (Типові правила), в яких перевізником називається будь-яка особа, яка здійснює перевезення товарів своїми власними транспортними засобами (виконавчий перевізник) і будь-яка особа, яка бере на себе обов'язки перевізника в результаті угоди (договірної перевізник). Внаслідок цього під поняття договірного перевізника потрапляють особи, які не володіють транспортними засобами, а передають транспортування фактичному перевізнику - власнику транспортних засобів. Тому характерною рисою перевізника в даний час є сама сутність прийнятого ним на себе зобов'язання (перевезти вантаж) незалежно від того, в своєму розпорядженні перевізник в даний момент транспортними засобами чи ні.
1 FIATA - це абревіатура з французького "Fdration Internationale des Associations de Transitaires et Assimils" (Міжнародна федерація асоціацій експедиторів).
В даний час все частіше мають місце перевезення типу "від дверей до дверей" або змішані перевезення, де всі проблеми, пов'язані з доставкою вантажу з пункту відправлення в пункт призначення експедитор бере на себе. При цьому експедитор працює самостійно (подібно договірного перевізника), видаючи єдиний транспортний документ на все перевезення - коносамент на змішані перевезення. З таким документом експедитор приймає вантаж під свою відповідальність на весь час перевезення.
Основні види договорів експедирування
Договори, укладені експедиторами при здійсненні транспортно-експедиційної діяльності, діляться на дві основні групи:
1. Договори, укладені з замовниками транспортних послуг (клієнтами), які, в свою чергу, поділяються на прямі та агентські. Основні відмінності прямих і агентських договорів наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Основні відмінності прямих і агентських договорів експедируванняУмови договоруПрямі договориАгентські договори
Відносини з третіми особами Експедитор виступає від свого імені (експедитор-принципал, оператор змішаного перевезення) Експедитор виступає від імені клієнта (агент-експедитор, представник, повірений і т. П.) відповідальність по відношенню до третіх осіб Експедитор своїми діями по відношенню до третіх осіб створює права і обов'язки для себе Експедитор своїми діями по відношенню до третіх осіб створює права і про занности для клієнта Виникнення спірних моментів при виконанні договору (наприклад, пошкодження вантажу) Експедитор зобов'язаний відшкодувати збиток клієнтові і має право стягнути збитки з безпосереднього виконавця Всі спірні питання клієнт вирішує з безпосереднім виконавцем, а експедитор може або сприяти йому, або виступати в якості його представника
2. Договори, укладені з виконавцями: договори перевезення, зберігання, страхування і т. П.
Договір транспортного експедирування
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст. 929 ЦКУ). Предметом договору транспортної експедиції є надання експедитором клієнту послуг, пов'язаних із здійсненням транспортного процесу.
Договір транспортної експедиції є:
а) консенсуальних (права і обов'язки сторін за договором виникають з моменту досягнення між ними згоди з усіх істотних умов договору);
б) двостороннім (права і обов'язки лежать на обох сторонах);
в) оплатним (експедитор отримує винагороду за роботу);
г) взаємним (і замовник, і експедитор в силу договору наділяються правами і обов'язками; при цьому обов'язок експедитора - виконання доручення замовника в точній відповідності з його вказівками (п. 1 ст. 1014 ЦКУ).
Договір транспортного експедирування може бути реальним (якщо експедитор має право самостійно здавати вантаж до перевезення) і публічним (якщо служба здійснюється професійними комерційними експедиторськими фірмами).
Дії, які зобов'язується вчинити експедитор, підрозділяються на послуги юридичного та фактичного характеру. До юридичних послуг відносяться укладення договору перевезення вантажу (від власного імені або від імені клієнта), виконання митних та інших процедур, правове забезпечення інтересів клієнта та ін. До фактичних послуг відносяться перевірка стану вантажу (як при відправці, так і при отриманні), навантаження , вивантаження, пакування, складування вантажу, інформування одержувача про прибуття вантажу і ін.
Важливо розуміти, що діяльність експедитора має подвійну природу: експедитор діє і як посередник, і надає послуги з організації перевезення вантажу. Це означає, що в договорі транспортного експедирування присутній елемент договору комісії.
При цьому транспортне експедирування відрізняється від договору комісії, адже ці два види договору регулюються різними главами Цивільного Кодексу України: транспортне експедирування - главою 65, а комісія - главою 69. Договір транспортного експедирування - це не договір комісії, а змішаний договір з елементами договору комісії. Наприклад, на відміну від експедитора комісіонер має заставне право (право утримання) на вантаж, що перевозиться 2 (ч. 1 ст. 1019 ЦКУ "Право комісіонера на утримання речей").
2 Деякі юристи стверджують, що, згідно зі ст. 594 частини першої ЦКУ, експедитор також має право утримання, якщо виступає в ролі кредитора.
Договір транспортного агентування
За договором транспортного агентування (агентською угодою) фізична або юридична особа (агент перевізника) діє в інтересах перевізника. Перевізник доручає агенту представляти його інтереси шляхом пошуку ділових партнерів, проведення з ними переговорів і укладення контрактів від імені агента відповідно до умов перевізника.
Оподаткування транспортно-експедиторської діяльності
Для експедиторів не передбачено спеціальний порядок оподаткування, тому керуватися в даному питанні слід загальними нормами податкового законодавства.
Оподаткування експедиторської діяльності. Згідно ст. 929 ЦКУ, експедитор організовує виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу за рахунок другої сторони (клієнта). Це означає, що експедитор отримує кошти від клієнтів не у вигляді компенсації за надані їм послуги, а для оплати послуг третіх осіб.
Ми вже говорили раніше про те, що договір транспортного експедирування містить досить істотні елементи договору комісії, доручення та т. П. Відомо, що до валових доходів платника податку включається тільки загальний дохід від продажу товарів (робіт, послуг) (пп. 4.1.1 Закону про прибуток). Суми, перераховані клієнтом для оплати послуг третіх осіб, такими не є. Також ці суми не можна зарахувати до інших джерел доходу, перерахованим в пп. 4.1.6 Закону про прибуток. Отже, до валових доходів експедитора включається тільки сума його винагороди.
Винагорода експедитора включається до валових доходів за першою подією: або за датою зарахування коштів від клієнта, або за датою фактичного надання результатів послуг експедитором (пп. 11.3.1 Закону про прибуток). У пресі з приводу визначення першої події для винагороди експедитора висловлюються суперечливі думки. Деякі консультанти вважають, що будь-яка сума коштів, отримана від замовника для оплати послуг третіх осіб, містить винагорода експедитора. Однак не все так однозначно. Справа в тому, що визначення першої події залежить від умов договору транспортного експедирування. Найчастіше за договором розмір винагороди експедитора встановлюється в процентному співвідношенні від обсягу послуг, які експедитор організував в звітному періоді за рахунок клієнта. Визначити обсяг наданих послуг можна тільки після здійснення цих послуг, і тому зовсім не обов'язково, що в надійшла від клієнта сумі міститься передоплата послуг експедитора. Так, що надійшли від клієнта кошти можуть бути повністю спрямовані на оплату послуг третіх осіб. Звідси випливає, що в даному випадку валові доходи експедитора збільшуються на дату надання фактичних послуг.
При нарахуванні ПДВ експедитори керуються третім абзацом п. 4.7 Закону про ПДВ, де йдеться про платників податків, які здійснюють діяльність з придбання послуг за дорученням і за рахунок іншої особи. Експедитори саме набувають різні послуги за дорученням і за рахунок замовника (вантажовідправника або вантажоодержувача). Стало бути, датою збільшення податкового кредиту експедитора є дата перерахування коштів на користь продавця таких послуг або надання інших видів компенсацій вартості таких послуг, а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передачі результатів послуг клієнту.
Знову ж, податкові зобов'язання з винагороди експедитора виникають за першою подією: або датою зарахування коштів від замовника, або датою оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг експедитором (пп. 7.3.1 Закону про ПДВ). Але якщо в договорі зазначено, що розмір винагороди розраховується в процентному співвідношенні до обсягу послуг, які експедитор організував за рахунок клієнта, і визначити обсяг послуг можна тільки після здійснення цих послуг, то податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг експедитором.
Експедитор може також працювати за договором комісії з перевізником, виступаючи в ролі комісіонера, що продає послуги з перевезення третім особам. У цьому випадку ПДВ нараховується відповідно до абзацу 2 п. 4.7 Закону про ПДВ: датою збільшення податкових зобов'язань експедитора буде дата, встановлена за правилами п. 7.3 Закону про ПДВ (або дата зарахування коштів від замовника транспортних послуг, або дата оформлення документа, засвідчує факт виконання транспортної послуги), а датою збільшення суми податкового кредиту експедитора буде дата перерахування коштів на користь перевізника або надання останньому інших видів компенсації вартості наданих ранспортних послуг.
Оподаткування при експедируванні експортних товарів. Якщо експедитор надає експедиційні послуги, призначені для використання і споживання за межами митної території України, то ПДВ на такі послуги нараховується за нульовою ставкою (пп. 6.2.2 Закону про ПДВ).
У постанові ВГСУ від 24.12.2002 р (справа №25 / 285) підкреслюється, що законодавець не ставить право платника податку на отримання податкової пільги в залежність від таких обставин, як суб'єктний склад угод із продажу транспортних послуг, вид угод, порядок розрахунків, умови поставки і т. д. Визначальною законодавчо встановленою умовою застосування цих податкових пільг є лише місце використання і споживання транспортних послуг - за межами митної території України.
Міжнародні перевезення. Податок за нульовою ставкою нараховується за операціями з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України, зокрема: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.
У разі якщо надання транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою 20% (пп. 6.2.4 Закону про ПДВ).
Всім відома історія Податкового роз'яснення ДПАУ від 16.05.2002 р №221, в якому ДПАУ спробувала поставити перепони експедиторам на шляху застосування ними своєї законної нульової ставки. До честі експедиторів, вони не опустили руки, і їх справедлива боротьба за свої права увінчалася успіхом. Господарський суд міста Києва своїм Рішенням від 01.08.2002 р №25 / 285 скасував Податкове роз'яснення №221. Повторювати всі перипетії полеміки з ДПАУ ми не будемо - вони всім відомі і добре освітлені в бухгалтерській пресі. Єдино підкреслимо, що тільки операції, що здійснюються агентом перевізника (транспортним агентом, комісіонером і т. Д.), Оподатковуються за ставкою 20% (наочно це видно на схемі, наведеній на початку статті). Якщо ж експедитор виступає як агент вантажоодержувача або вантажовідправника, то він має повне право застосувати пп. 6.2.4 Закону про ПДВ і нараховувати нульову ставку на міжнародні перевезення при виконанні всіх умов, перерахованих в пп. 6.2.4 Закону про ПДВ.
Бухгалтерський облік експедиторської діяльності
Бухгалтерський облік експедитора подібний до обліку за договорами комісії. Але на відміну від комісіонера експедитор не приходует ні вантаж, ні транспортні засоби на позабалансових рахунках, так як експедитор не несе відповідальності за збереження вантажу, що не орендує транспортні засоби у перевізника.
Надходження, що належать іншим особам, які не визнаються доходом (п. 6.6 П (С) БО 15, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р №290), а витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П (С) БО 16, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р №318). Так як дохід від здійснення посередницьких операцій не визнається, то і витрати за такими операціями також не визнаються у витратах експедитора.
Приклад. Відповідно до транспортно-експедиторських договором, експедитор отримав від вантажовідправника грошові кошти в розмірі 1200 грн (в т. Ч. ПДВ - 200 грн) для оплати послуг з перевезення, страхових платежів та інших послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу замовника. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг та звіту експедитора, експедитор за свої послуги отримує винагороду в розмірі 5% від обсягу придбаних ним послуг - 60 грн (в т. Ч. ПДВ - 10 грн).
Як бачимо, після того, як експедитор розрахував розмір своєї винагороди, він має право утримати цю винагороду з грошових сум, що надійшли від клієнта. Після операції 8 експедитор має в розпорядженні 1440 грн (1500 - 60), які він направляє на оплату послуг, пов'язаних з перевезенням (див. Таблицю 2).
Таблиця 2
№ п / пЗміст господарської операцииД-тК-тСума, грн
1 получил кошти від вантажовідправніка для организации перевезення вантажу 311 685 1200 2 Здійснено оплату послуг перевізника та других послуг 631 311 1200 3 Податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, отріманої від особини, яка надає послуги 641 / ПДВ 644 200 4 Витрати, понесені при віконанні договором транспортного експедирування, спісані за рахунок вантажовласнику 685 631 1200 5 Податкові зобов'язання з ПДВ 643 641 / ПДВ 200 6 Нараховано винагорода експедитора на підставі договору и Звіту е спедітора 685 703 60 7 Податкові зобов'язання з ПДВ з винагороди експедитора 703 641 / ПДВ 10 8 Отримано від вантажовідправника кошти для організації наступної перевезення вантажу, включаючи винагороду за раніше надані послуги 311 685 1500 9 Залік з ПДВ 644 643 200
важліво
Експедитором називають особа, яка надає транспортні послуги і не має значних активів. Експедитори використовують ресурси транспортних компаній, що мають значні активи у вигляді транспортних засобів і забезпечують фізичне перевезення вантажу.
Податкові зобов'язання з винагороди експедитора виникають за першою подією: або датою зарахування коштів від замовника, або датою оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг експедитором.
Експедитор і перевізник - в чому відмінність
У сучасному світі межа між експедитором і перевізником досить тонка. Ще на початку 80-х років минулого століття на заході суди стали розглядати договори по суті, а не по їх назві, визначаючи в міру відповідальності, які договори кваліфікуються як договори перевезення, а які зараховуються до експедиторських.
Так, в 1980 році в процесі Zima Corp. проти M / V Roman Pazinski судом були запропоновані чотири головні чинники, які слід вивчити, щоб оцінити, є сторона договору перевізником або експедитором:
1. Обсяг зобов'язань за договором, під чиїм ім'ям випускається товаросупроводжувальний документ.
2. Історія ділових відносин (угод) між сторонами;
3. Видала чи сторона договору транспортну накладну (коносамент).
4. Спосіб отримання стороною договору плати за виконання договору. Якщо вантажовідправник оплачує окремо послуги агента і вартість перевезення, то договір оцінюється як експедиторського, а якщо вантажовідправник сплачує фіксовану суму без деталізації напрями витрачання грошових коштів, договір визначається як договір перевезення.
Ірина СОЛОДЧЕНКО
Із життя філій 
Суть справи :: Практика
Відкриття, реєстрація та ліквідація філії; податковий і бухгалтерський облік Розширюючи свій бізнес, юридичні особи часто приймають рішення про відкриття філій. При цьому у підприємств виникають як організаційні питання, так і питання, пов'язані з ...
ПДФО за справедлівості
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ВРУ продолжает міняті оподаткування фізосіб, маючі на меті «відбілювання»
доходів населення и одночасно зниженя податкового НАВАНТАЖЕННЯ. черговий
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України относительно
справедливого оподаткування в розрізі окремим ...
Страхування майна підприємства
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Чи може підприємство застрахуваті своє майно? Як Такі операции відображаються
в обліку в 2015 году? ...